Категорія: К

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “кавун” — невеликий кавун або кавун, що викликає симпатію.

2. (перен., розм.) Ласкаве звертання або прізвисько до людини (часто дитини або близької людини).

3. (бот.) Рослина родини гарбузових зі стелячимися пагонами, що дає плоди-кавуни; саме ця рослина в молодому віці або невеликого розміру.

1. Рідкісне прізвище українського походження.

2. Застаріла назва для людини, яка вирощує або торгує кавунами.

3. Місце (поле, баштан, ділянка), де вирощують кавуни.

Кавунка — рідкісне діалектне позначення жіночої особи, яка продає кавуни або торгує ними.

Кавунка — розмовна назва жінки або дівчини, яка дуже любить їсти кавуни.

Кавунка — у народній творчості або неформальному мовленні може вживатися як образне, ласкаве прізвисько для дівчинки або жінки, часто з натяком на повноту або соковитість, за аналогією з кавуном.

1. Велике поле, де вирощують кавуни; баштанова ділянка з кавунами.

2. Місце, де продають або де зберігають велику кількість кавунів.

3. Розм. Про дуже великий, гігантський кавун.

Кавуниця — власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.

Кавуниця — власна назва річки в Україні, правої притоки Дністра, що протікає Тернопільською та Хмельницькою областями.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “кавун”: невеликий кавун або кавун, до якого звертаються з ласкою.

2. Рідкісна власна назва населеного пункту ато топоніма (наприклад, Кавунець — назва села в Україні).

3. Переносно: про щось кругле або соковите, що нагадує за формою чи зовнішнім виглядом маленький кавун.

1. Великий соковитий плод рослини з родини гарбузових, що має тверду зелену корку та червону (рідше жовту) солодку м’якоть з численними насінинами; баштанна культура, що дає такі плоди (Citrullus lanatus).

2. Рослина з родини гарбузових з повзучими стеблами та розсіченим листям, що культивується для отримання таких плодів.