Словник Української Мови
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “калитка” — невеликі вхідні ворота, хвіртка, переважно в сільській огорожі.
2. Назва традиційної української страви — невеликого відкритого пиріжка з пшеничного, житнього або гречаного тіста з різноманітною начинкою (сир, картопля, капуста, гриби, ягоди тощо), який випікають на листі.
3. Рідкісне: невеликий, вузький проріз, отвір у чомусь (наприклад, у стіні, паркані).
1. Який стосується калитки (невеликих воріт, хвіртки) або призначений для неї.
2. У техніці: який має форму або призначення, подібне до калитки (наприклад, калитковий затвор, калитковий клапан — тип запірного механізму, в якому рухомий елемент рухається перпендикулярно потоку рідини або газу).
1. Невеликі вхідні двері, вбудовані в одні з великих воріт або розташовані поруч із ними, призначені для проходу людей.
2. Невелика дерев’яна хвіртка в садовому паркані, тині або лісі, що веде на вулицю, в поле, до сусіда тощо.
3. У техніці та архітектурі: рухома або відкидна частина в огорожі, загороді, люку тощо, що закриває прохід або отвір.
4. Страва української кухні: невеликий відкритий пиріг з несолодкого тіста (часто з житнього борошна) з різноманітною начинкою (картоплею, капустою, грибами, сиром, ягодами).
1. Історична назва шкіряного гаманця, сумки або торби для збереження грошей, яку носили на поясі, поширена в Київській Русі та середньовічних слов’янських державах.
2. Переносно — скарбниця, державна або громадська каса; символ фінансових ресурсів, багатства (наприклад, “спустошити царську калиту”).
3. Власна назва: прізвище, поширене в Україні (наприклад, поет Дмитро Калита), а також топонім (назва населених пунктів).
1. Назва населених пунктів (переважно сіл) в Україні, поширена топонімічна назва, що походить від слова «калина».
2. Назва річок в Україні, гідронім, що вказує на місце, де росте калина.
3. Народна назва рослини калини звичайної (Viburnum opulus) або, рідше, окремий її сорт.
4. Назва популярної української народної пісні («Ой у лузі червона калина…»), а також сучасного патріотичного гімну.
5. Назва різних об’єктів (наприклад, підприємств, установ) на території України.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “калина” — невелика калина, калинка.
2. Поширена народна назва або ласкаве звертання до дівчини, жінки, пов’язане з символікою калини як національного та жіночого символу.
3. Власна назва (топонім) населених пунктів, мікрорайонів, річок, ярів тощо в Україні.
4. Назва популярної української народної пісні (“Ой у полі калиночка”), а також інших художніх творів, музичних колективів, товарів.
1. Зменшувально-пестливе від “калина” — молода, ніжна або маленька калина, а також ласкаве звернення до калини як символу України, рідної землі, краси та жіночої долі, що часто вживається в народній творчості та піснях.
2. Поетичний символ та персоніфікація рідної землі, України, материнства, дівоцтва чи жіночої долі, що уособлюється в образі калини (наприклад, у фольклорі: “Ой у полі калинонька…”).
3. Власна назва, ім’я (персонажа в літературі, мистецтві або побуті), що використовується як ласкавий варіант імені Калина або самостійно.
1. Який стосується калини, належить їй або виготовлений з неї.
2. Який має колір стиглих ягід калини; темно-червоний, багряний.
3. У складі власних назв: пов’язаний з калиною як символом України, українського народу, його культури та традицій (напр., Калиновий край).
1. Рідкісний прізвиськовий патронім, утворений від імені Калина, що може вживатися як власна назва родини ато окремої особи.
2. Застаріла назва для калинового гаю, місця, де густо росте калина.
3. Діалектна назва молодого пагона, пагінця калини.
1. Рідкісне прізвище українського походження, пов’язане з назвою рослини калина.
2. Застаріла назва для калинового гаю, місця, де росте багато калини.
3. Народна назва місяця вересня (іноді жовтня), коли дозрівають ягоди калини.
4. Страва, пиріг або начинка з ягід калини.
5. Діалектна назва птаха, який живиться ягодами калини (наприклад, деяких дроздів).