drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Й

  • йовівна

    Йовівна — жіноче ім’я, утворене від чоловічого імені Йов, що вказує на походження або належність (дочка Йова).

  • йовіанський

    1. Стосуючись до планети Юпітер, пов’язаний з нею; властивий Юпітеру.

    2. Стосуючись до давньоримського імператора Йовіана (Флавія Йовіана), що правив у 363–364 роках нашої ери; пов’язаний з його правлінням.

  • йовович

    1. Українське прізвище, що походить від імені Йов (Іов).

    2. (у кінематографі, медіа) Прізвище американської акторки українського походження Мілли Йовович (Milla Jovovich), широко відомої за ролями у фільмах жанру екшн та фантастики (наприклад, серія фільмів «Оселя зла»).

  • йов

    1. Йов — власна назва, ім’я біблійного персонажа, головного героя Книги Йова Старого Завіту, який, за переказами, пройшов через тяжкі випробування, залишившись вірним Богові.

    2. Йов — символічне позначення людини, яка з покорою та терпінням переносить великі страждання, несправедливість або важкі випробування долі.

    3. Йов — астрономічний термін, застаріла або поетична назва планети Юпітер.

  • йо

    1. Назва літери кириличного алфавіту, що позначає звук [jo] на початку слова та після голосних, а після м’якого знака або апострофа — два звуки [jо].

    2. Розмовне скорочення від слова «йогурт».

    3. У мовленні молоді — вигук, що виражає радість, схвалення, підбадьорювання або використовується для привернення уваги (запозичення з англомовної культури).

  • йняття

    це віддієслівний іменник, утворений від архаїчного дієслова йняти (брати, хапати, ловити)

  • йнятися

    1. Початися, зав’язатися, виникнути (про явище, процес, стан, діяльність).

    2. Загорітися, спалахнути (про вогонь, полум’я).

    3. Розпочати активну діяльність, взятися за щось із завзяттям, запалом.

    4. (У поєднанні з віддієслівними іменниками) Почати виявляти якусь дію, стан (наприклад, йнятися сміху, йнятися плачу).

  • йняти

    1. (застаріле) Почати робити щось, взятися за щось; розпочати дію.

    2. (діалектне) Ухопити, схопити когось або щось; взяти в руки.

    3. (діалектне, рідковживане) Зрозуміти, усвідомити, прийняти до уваги.

  • йно

    1. це колоритний елемент української мови, який найчастіше зустрічається в західноукраїнських діалектах та класичній літературі
    Вказує на час або обмеження.
    Значення: «Тільки-но», «щойно», «лише».

    2. (заст., діал.) Те саме, що «воно» — займенник третьої особи середнього роду однини.

  • ймовірність

    1. Міра можливості настання певної події, обчислювана як відношення кількості сприятливих наслідків до загальної кількості всіх можливих наслідків; математична характеристика випадкової величини.

    2. Можливість, ступінь достовірності того, що якась подія відбудеться або якийсь факт існує.