Категорія: Ж

1. Тонкий дерев’яний стрижень, палиця або жердина, часто використовується в побуті, будівництві або як опора для рослин.

2. (діал.) Жердина, довга тонка жердка, зокрема та, що використовується для підтримки хмелю, бобів тощо (частіше вживається у множині — “жердки”).

3. (спорт.) Стрижень для стрибків у висоту або з жердиною, який спортсмени використовують як опору для відштовхування.

Тонка, гнучка палиця або довга тонка жердина, часто використовується для підтримки рослин (наприклад, томатів, квітів) або в побутових цілях.

Рідка, нещільна тканина (переважно бавовняна або напівбавовняна) полотняного переплетення, схожа на марлю, але міцніша; використовується для виготовлення легкого одягу, пелюшок, медичних цілей.

Спеціальна жердина з вантажем на кінцях, яку використовують у цирковому мистецтві еквілібристи для підтримки рівноваги під час виконання трюків на високо піднятій опорі (наприклад, на дроті або канаті).

Довга дерев’яна або металева жердина, яку використовують канатоходці та еквілібристи для збереження рівноваги тіла під час ходьби по канату або іншій вузькій опорі.

1. Довга, тонка, обтесана чи обколота дерев’яна палиця, стовп, що використовується як опора, перекладина або для інших господарських потреб (наприклад, для паркану, підпори рослин, будівництва).

2. Гімнастичний снаряд у вигляді гладкого дерев’яного або металевого стрижня, закріпленого на стійках паралельно підлозі (перекладина).

3. Розм. Про дуже худорляву, високу людину.

Жерделівка — власна назва села в Україні, зокрема села у складі Білокуракинської селищної громади у Луганській області.

Жерделівка — власна назва села в Україні, зокрема села у складі Борівської селищної громади у Харківській області.

Жерделівка — народна назва різних сортів абрикосів, що мають дрібні плоди, часто дикорослі або звичайні (не культурні форми).

1. Ранній сорт абрикоса з дрібними плодами, який росте переважно в дикому стані або використовується як підщепа для культурних сортів.

2. Плід такого дерева — невеликий, часто кислуватий абрикос.

3. Розмовна назва абрикосового дерева загалом.

1. (від фр. gerbe) У французькій геральдиці — стилізоване зображення зв’язаного снопа, що використовується як геральдична фігура на гербах.

2. (від фр. gerbe) У фортифікації — розрив артилерійського снаряда або міни, при якому уламки й газ розлітаються конусоподібно вгору, нагадуючи форму снопа.

1. (у геології) Велика кам’яниста гряда або скеля, що різко виділяється на поверхні землі, часто у вигляді вузького гребеня; характерна для рельєфу Українського щита.

2. (у діалектах, переважно західних) Висока, крута гора, скеля, урвище; стрімка височина.