1. Належний жеребцю, властивий жеребцю; стосовний до жеребця.
2. Призначений для жеребців (наприклад, про кіньську збрую, денник тощо).
3. Отриманий від жеребця, походженням від жеребця (про потомство).
Словник Української
1. Належний жеребцю, властивий жеребцю; стосовний до жеребця.
2. Призначений для жеребців (наприклад, про кіньську збрую, денник тощо).
3. Отриманий від жеребця, походженням від жеребця (про потомство).
1. Зменшувальна форма до “жереб”: маленький жереб, молодий кінь.
2. Те саме, що “жереб” у значенні предмета (дерев’яна, кістяна тощо паличка з позначками), який використовується для жеребкування; лотерейний квиток, номер.
3. Перен. Доля, доля, випадок, щастя (перев. у вислові “сліпий жеребок”).
1. Стан кобили, ослиці та інших представників родини конячих під час вагітності; період від запліднення до пологів.
2. (у розширеному значенні, рідше) Вагітність у самиць інших тварин, наприклад, верблюдиць.
1. (Про кобилу, ослицю, верблюдицю та інших самиць тварин родини конячих) Яка носить у череві плод, вагітна.
2. (Перен., розм.) Про жінку, яка чекає дитину; вагітна.
1. Процес визначення черговості, розподілу чогось або вибору учасників за допомогою витягування жереба (наприклад, паперових чи інших позначок із номерами, назвами тощо).
2. Офіційна процедура, що проводиться для випадкового розподілу місць, суперників, порядку виступів тощо у змаганнях, лотереях або при розподілі обов’язків.
Особа, яка проводить жеребкування — випадковий вибір або розподіл за допомогою жереба (наприклад, під час спортивних змагань, розподілу черговості, земельних ділянок тощо).
1. (про тварин, особливо про коней) Народжуватися, приносити приплід.
2. (переносно, розм.) З’являтися, виникати (про думки, плани тощо).
Жеребець-плідник — це племінний жеребець, що спеціально утримується в розпліднику (конярні) для одержання від нього потомства; виробник.
1. Самець коня, статевозрілий кінь, що не піддавався кастрації.
2. Перен. Про сильного, енергійного, гарячого чоловіка, часто з відтінком нестриманості.
3. У техніці (розм.) — важкий ручний інструмент для підйому або переміщення вантажів шляхом зачіплення гаками; лом-важіль з гаками.
1. Рідкісне українське прізвище.
2. Розмовна назва рослини з родини гвоздикових, відомої як смілка (Silene), зокрема смілки звичайної (Silene vulgaris) або смілки повстисто-плодої (Silene baccifera).