Словник Української
1. Власна назва: поширений французький чоловічий ім’я (фр. Jérôme), український аналог — Єронім.
2. Власна назва: поширений топонім у франкомовних країнах (наприклад, міста Сен-Жером у Канаді).
3. Власна назва: прізвище, зокрема відомого французького художника-неокласициста Жана-Леона Жерома (1824–1904).
1. (про тварину) Який багато їсть, має великий апетит; ненажерливий.
2. (переносно, про явище, процес) Такий, що споживає багато чогось (енергії, ресурсів тощо); витратний.
1. Жінка, яка займається жорнами, мельничиха.
2. Застаріла назва жорна, особливо його верхнього, рухомого каменя.
3. Власна назва села в Україні (наприклад, у Львівській області).
1. Сьомий місяць французького республіканського календаря, що діяв з 1793 по 1805 рік; тривав з 21 (22) березня по 19 (20) квітня григоріанського календаря та був частиною весняної пори року.
2. Період весняного пробудження природи, відродження життя; символічне позначення пори розквіту, нових початків (зазвичай у високому, поетичному чи політичному стилі).
3. Назва однієї з паризьких вулиць (Rue du Germinal), а також історичної події — повстання (заколоту) у Парижі 12 жерміналя III року (1 квітня 1795 року) проти Національного конвенту.
Жерлянка — невелика земноводна тварина родини круглоязикових, що має яскраве черево (зазвичай плямисте, червоно-жовте) та виділяє отруйну рідину для захисту; жабка, що мешкає у водоймах.
Жерлянка — народна назва деяких видів рослин, зокрема гірчака почечуйного (Persicaria maculosa) або інших трав’янистих рослин.
1. Вулканологічний термін: вертикальний або похилий канал у земній корі, через який магма та вулканічні гази піднімаються з магматичного вогнища до поверхні, утворюючи кратер.
2. Геоморфологічний термін: западина або воронкоподібне заглиблення на поверхні землі, що є залишком згаслого вулкана або місцем виходу лави.
3. У техніці та гірничій справі: отвір або вертикальна виробка (ствол, шахта) для видобування корисної копалини, спуску-підйому людей, вентиляції тощо.
1. Стосовний до жерла вулкана, властивий йому; розташований або утворений у жерлі вулкана.
2. Утворений внаслідок виверження та застигання магми в жерлі вулкана (про геологічні тіла).
1. Верхня, розширена частина вулкана, через яку вивергається лава, попіл, гази.
2. Вузький отвір, канал у чому-небудь, через який щось викидається або виливається (наприклад, у гарматі, вогнеметі, гейзері).
3. Застаріле або поетичне позначення глибокої ущелини, прірви, пащі, а також гирла річки.
1. Рибацька снасть для ловлі хижих риб (щуки, судака тощо), що складається з мотузки, важка, поплавка та гачка з живцем; різновид поставуша.
2. Рідкий, ріденький ліс, переважно молодий, з невеликими деревами; чагарник, хаща.
3. Застаріле: місце, де жеруть, тобто їдять; трапезна, їдальня.
1. (діал.) Тремтіти, дрижати від холоду або страху; здригатися.
2. (діал.) Відчувати неприємне, нудотне відчуття в животі; клекотати, бурчати (про шлунок).