Категорія: Ж

  • жертвоприношення

    1. Ритуальна дія, при якій божеству, духам або іншим надприродним силам приносять у жертву (зокрема, знищують) живих істот, продукти харчування, коштовні речі тощо з метою задобрення, подяки чи відкуплення.

    2. Переносно: добровільне віддання чогось дуже цінного (життя, здоров’я, особистого щастя) заради високої мети, ідеї або іншої людини.

  • жертвоприносини

    1. (релігійний термін) Обряд принесення жертви божеству або надприродній силі, що включає ритуальне знищення (спалення, заколювання тощо) певних предметів, тварин, їжі або рідше — людей з метою вшанування, умилостивлення чи подяки.

    2. (переносне значення) Великі матеріальні втрати, страждання або людські життя, віддані заради досягнення певної мети, ідеї або внаслідок катастрофи, війни тощо.

  • жертвопринесення

    1. Ритуальна дія, при якій божеству, духам або іншим надприродним силам приносять у жертву живу істоту (тварину, рідше людину) або майно, з метою задобрення, подяки чи відкуплення.

    2. Переносно: добровільне віддання чогось дуже цінного (життя, здоров’я, особистого щастя) заради високої мети, ідеї або інших людей.

  • жертводавець

    Особа, яка добровільно жертвує кошти, майно або інші цінності на громадські, благодійні, релігійні чи соціальні потреби.

    У релігійному контексті — віруючий, який приносить жертву божеству (у давніх віруваннях) або жертвує щось на потреби храму, релігійної громади.

  • жертвенний

    1. Який стосується жертви (релігійної, ритуальної), призначений для її принесення.

    2. Який містить у собі жертву, самопожертву; пов’язаний з відмовою від чогось заради інших або високої мети.

    3. Який має ознаки жертви, виражає страждання, покірність долі.

  • жертва

    1. Той, хто зазнав страждань, загинув або постраждав від чого-небудь (насильства, війни, катастрофи, нещасного випадку тощо).

    2. Той, хто добровільно відмовляється від чого-небудь на користь когось або чогось, присвячує себе комусь або чомусь.

    3. У давніх релігіях: предмет або жива істота, яку приносили в дар божеству.

    4. Перен. Той, хто став об’єктом шахрайства, обману, маніпуляцій.

  • жерстяночка

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “жерстяна” — жіночий одяг (спідниця, корсет тощо), виготовлений з жерсті або металевої бляхи, що був характерним для традиційного вбрання деяких регіонів України, зокрема для гуцулів.

    2. Розмовна назва жерстяного, бляшаного посуду або невеликої ємності (наприклад, банки, коробки, каструльки), часто використовувана в побуті.

  • жерстянобанковий

    1. Стосовний до Жерстяно-Банкового майдану в Києві, розташованого на межі Печерського та Шевченківського районів.

    2. Пов’язаний з історичною місцевістю (урочищем) «Жерстяна банка» в Києві, від якої походить назва майдану.

  • жерстяно-штампувальний

    Пов’язаний зі штампуванням (виготовленням деталей методом штампування) з жерсті.

  • жерстянковий

    1. Який стосується жерстянки (майстра з жестяних виробів) або жерстянства (жестяного ремесла).

    2. Який виготовлений з жерсті (бляхи, тонкого листового заліза, покритого оловом або цинком); жестяний.