Словник Української
1. Густа смолиста рідина, що виділяється з хвойних дерев при пошкодженні їхньої кори та деревини; терпентина.
2. (переносно) Джерело, основа чого-небудь, те, що дає життя, підтримує існування; життєве джерело.
3. (заст.) Рідка їжа, похльобка; також про будь-яку рідину взагалі.
1. Отримувати живлення, поживні речовини для підтримання життя; харчуватися чимось.
2. Перен. Підтримувати своє існування, розвиток або функціонування за рахунок певного джерела, явища, ідеї; черпати сили, натхнення.
1. Надавати живлення, підтримувати життєдіяльність організму; годувати.
2. Перен. Давати духовну або творчу силу, надихати, спонукати до розвитку.
3. Техн. Подавати енергію, паливо або інший необхідний ресурс для роботи механізму, системи тощо.
4. Діал. Доглядати, плекати (рослини).
1. Той, хто живить, підтримує життя когось або чогось; годувальник, кормитель.
2. (у переносному значенні) Той, хто сприяє розвитку, зростанню, підтримує існування чогось (наприклад, науки, мистецтва).
3. (застаріле, в міфології та поетичній мові) Божество, сила природи або персоніфіковане начало, що дарує життя, родючість, плідність.
1. Власна назва українського видавництва, заснованого у Львові в 1991 році, яке спеціалізується на випуску художньої, дитячої, навчальної та довідкової літератури.
2. (у техніці, розм.) Дрібна, але важлива деталь у механізмі, пристрої або системі, від якої залежить її працездатність, ефективність; часто вживається у виразі “саме в цьому вся живинка”.
1. М’ясо тварин, що вживається в їжу; м’ясна їжа загалом.
2. (у літературі, заст.) Жива плоть, тіло людини чи тварини.
3. (у літературі, перен.) Внутрішній зміст, основа, сутність чогось.
1. Властивість ґрунту, води тощо забезпечувати живі організми (рослини, тварини) необхідними для життя поживними речовинами; родючість, поживність.
2. Здатність їжі, продуктів харчування задовольняти потреби організму в енергії та життєво необхідних речовинах; поживна цінність, поживність.
3. Переносно: здатність чогось (наприклад, ідеї, знання, мистецтва) духовно збагачувати, надавати внутрішніх сил, стимулу для розвитку.
1. Спеціалізований пристрій у системах централізованого теплопостачання, призначений для підготовки теплоносія шляхом змішування гарячої води з магістрального теплопроводу з охолодженою водою, що повертається з внутрішньої системи опалення, для досягнення необхідної температури теплоносія, що подається до споживачів.
2. Елемент інженерної системи (опалення, гарячого водопостачання), який забезпечує суміщення функцій живлення системи теплоносієм і регулювання його температурного режиму за рахунок змішування потоків рідини з різними параметрами.
1. (техн.) Пристрій або елемент електричного кола, призначений для подавання живлення (електроенергії) до інших пристроїв або систем.
2. (біол., мед.) Судна, тканина або орган, що забезпечує живлення, підтримку життєдіяльності або рост іншої частини організму (наприклад, плацента).
3. (перен., заст.) Той, хто дає життя, підтримує існування когось або чогось; годувальник, покровитель.
1. Який живить, підживлює, забезпечує живленням, сприяє зростанню або розвитку.
2. Багатий на поживні речовини, поживний, поживний.
3. (Перен.) Такий, що надає сил, зміцнює, освіжає; життєдайний.