Категорія: Ж

  • живлющий

    1. (у хімії, техніці) Який має властивість живлення, тобто здатний відновлювати, підтримувати або активізувати певні процеси, часто стосовно реагентів, каталізаторів або середовищ.

    2. (у біохімії, медицині) Який сприяє живленню, підтримці життєдіяльності клітин, тканин або організму в цілому; поживний, підживлюючий.

  • живлюще

    1. Те, що живить, підтримує життя, дає силу, енергію; поживне, підживлювальне.

    2. (У переносному значенні) Те, що сприяє розвитку, зміцненню, активізації чогось; стимулююче, зміцнювальне.

  • живлючий

    1. Який живить, дає живлення, сприяє зростанню, розвитку або відновленню сил; поживний, поживний.

    2. Який освіжає, зміцнює, надає бадьорості та енергії (перен.).

  • живло

    1. (діал.) Те саме, що живило — місце, де бере початок річка, струмок; джерело, криниця.

    2. (діал.) Те саме, що живило — те, що дає життя, підтримує існування; основа, джерело життя або сили.

  • живлення

    1. Процес забезпечення організму поживними речовинами, споживання їжі; харчування.

    2. Технічний процес подачі палива, матеріалів, енергії або інших компонентів, необхідних для роботи механізму, пристрою, системи.

    3. Сукупність продуктів харчування, що споживаються; раціон.

    4. Електричне забезпечення роботи приладів, апаратів, систем; електропостачання.

  • живлений

    1. (Про тварин) такий, що має добрий живлення, добре відгодований, ситий.

    2. (Переносно, про ґрунт, землю) такий, що містить багато поживних речовин, родючий, жирний.

  • живков

    1. Прізвище болгарського комуністичного політика, Генерального секретаря ЦК БКП та фактичного керівника Народної Республіки Болгарія у 1954–1989 роках — Тодора Живкова.

    2. Період в історії Болгарії (1954–1989), пов’язаний з правлінням Тодора Живкова, що характеризується тоталітарним комуністичним режимом, централізованою плановою економікою та ідеологічною залежністю від СРСР.

    3. У переносному значенні — символ авторитарного, бюрократичного правління, догматичного комуністичного режиму або епохи застою в соціалістичному таборі.

  • живкий

    1. (про людину) Прудкий, жвавий, рухливий, спритний; повний енергії та ініціативи.

    2. (про тварину, зокрема коня) Прудкий, швидкий у бігу; жвавий, енергійний.

    3. (перен., рідко) Який швидко реагує, виявляє готовність до дії; кмітливий, дотепний.

  • живичуватий

    1. Який містить у собі живицю або має властивості, подібні до живиці; липкий, смолистий.

    2. Переносно: про колір або блиск — темно-жовтий з червонуватим відтінком, нагадуючий колір соснової живиці.

  • живичний

    1. Який стосується живиці, виробляється з живиці або містить її.

    2. Який має властивості, схожі на живицю; липкий, смолистий.

    3. У переносному значенні: життєво важливий, поживний, що дає життя або енергію.