1. Властивість живої істоти дарувати життя, здатність породжувати, відтворювати життя; життєдайність.
2. (Переносно) Здатність оживлювати, наповнювати енергією, силою, творчим поривом; життєстверджувальний початок.
Категорія: Ж
-
живодайно
1. (заст., поет.) Так, що дає життя, живить, зміцнює; життєдайно, живительно.
2. (перен.) Так, що сприяє розвитку, поширенню чогось; плідно, поживно.
-
живодайний
1. Який дає життя, сприяє життю, зміцнює здоров’я; життєдайний, живильний.
2. Який оживлює, надає сили, бадьорості; освіжаючий, підбадьорливий.
3. У переносному значенні: надзвичайно важливий, необхідний для існування або розвитку чогось.
-
живоглотство
1. Власна назва українського видавництва, заснованого у 2014 році, що спеціалізується на перекладній та вітчизняній художній літературі, а також на науково-популярних виданнях.
2. (Переносно) Явище в культурі, медіа чи суспільстві, що характеризується надмірним споживанням інформації, розваг або контенту, часто поверхневе та миттєве, за аналогією до процесу “ковтання” чогось без пережовування.
-
живоглот
1. Рослинний організм, що живиться тваринами, перетравлюючи їх спеціальними ферментами (наприклад, рослини-хижаки роду Nepenthes).
2. Переносно: жадібна, ненаситна людина, яка прагне захопити чужі ресурси, багатство або поглинути конкурентів.
3. Застаріла назва деяких хижих тварин, зокрема ящірки-веретільниці.
-
живовидячки
1. (вживається переважно в заперечних конструкціях) Так, що можна побачити на власні очі, візуально; наочно, очевидно.
2. (заст., рідк.) Як жива істота, що бачить; у спосіб, властивий живій істоті, наділеній зором.
-
живо
1. Так, що властиво живій істоті; з виразністю, енергійно, інтенсивно.
2. Яскраво, виразно, чітко (про сприйняття, пам’ять, уяву).
3. Швидко, жваво, без затримок.
-
живність
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (заст.) Термін, що позначає стан живого організму, ознаки життя; життєвість, бадьорість, енергія.
-
живняк
1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Західній Україні.
2. У діалектах (зокрема, західних) — збірна назва для живої худоби, свійських тварин; синонім до літературного “худоба” або “скотина”.
-
живлячи
1. Дієприслівник теперішнього часу від дієслова “живити” — надаючи їжу, підтримуючи життя, зберігаючи існування когось або чогось; сприяючи розвитку, зміцненню.
2. (переносне значення) Підтримуючи, зміцнюючи, забезпечуючи розвиток чогось (наприклад, почуттів, ідей, традицій).