Журбонька — зменшувально-пестлива форма від слова “журба”, що означає легку задуму, неглибокий сум або легке смутне почуття.
Категорія: Ж
-
журбенний
1. Стосований до Журбеня — села в Україні (зокрема, у Чернігівській області); походженням із цього села, властивий йому.
2. Стосований до Журбеня — українського прізвища; належний його носіям.
-
журба
1. Почуття глибокого смутку, печалі, скорботи; стан пригніченості, сумного роздумування про щось.
2. (у фольклорі та поетичній мові) Уособлення, персоніфікація печалі, смутку, часто звертаються до неї як до істоти.
-
журавчик
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “журавель”: невеликий журавель, пташеня журавля.
2. Розмовна назва пристрою для піднімання води з колодязя у вигляді довгого жердини з противовесом; журавель.
3. Назва народної гри, в якій учасники, стрибаючи на одній нозі, намагаються виштовхнути один одного за межі майданчика; журавель.
4. Власна назва (прізвисько, ім’я) коня, собаки або іншої тварини.
-
журавськіт
Журавськіт — мінерал класу сульфосолей, гідроксисульфат свинцю та міді з формулою PbCu⁺(OH)₂(SO₄)₂, що утворює кристали блакитного або зеленувато-синього кольору; названий на честь українського мінералога Віктора Журавського.
-
журавський
1. Стосовний до українського мовознавця та лексикографа Олександра Журавського (1922–1993), пов’язаний з його діяльністю або науковою спадщиною (наприклад: журавський аналіз діалектної лексики).
2. Належний до українського політичного діяча та публіциста Володимира Журавського (1876–1938) або пов’язаний з його діяльністю.
3. Стосовний до українського громадського діяча та педагога Євгена Журавського (1840–1889) або пов’язаний з ним.
4. Похідний від топоніма «Журавка» або іншого населеного пункту з коренем «Журав-», що вказує на походження або належність (заст., як прізвище атонімічного походження).
-
журавочка
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “журавель” — невеликий журавель або журавель у звертанні.
2. Народна назва рослини з родини журавлинних, зокрема журавлини (Vaccinium oxycoccos) або схожих на неї ягідних рослин.
3. Власна назва, зокрема літературного персонажа, народної пісні або колискової (наприклад, “Ой летіла журавочка”).
-
журавлиця
1. Народна назва рослини з родини журавцевих, що має червоні або рожеві квіти з характерною довгою зав’яззю, схожою на дзьоб журавля; герань, пеларгонія (рід Geranium).
2. Рідкісне позначення журавлини — низькорослої вічнозеленої чагарникової рослини з родини брусничних, що росте на болотах та дає кислу ягоду (Vaccinium oxycoccos).
3. У народній творчості — символ або образ журавля, журавлиха; іноді вживається як ласкаве або поетичне ім’я для журавля.
-
журавлиха
1. Самка журавля, птаха родини журавлевих.
2. Рослина з родини журавлинних, що має червоні кислуваті ягоди; журавлина.
-
журавлині
1. Рід перелітних птахів родини журавлиних, що характеризуються довгими ногами та шиєю, серед яких зокрема сірий журавель.
2. Розмовна назва рослини журавлина (Vaccinium oxycoccos) — вічнозеленого чагарничка з червоними кислуватими ягодами, що росте на болотах.