Тварина, зокрема свійська, що використовується в господарстві.
Розм. Про людину, яка відрізняється великою фізичною силою, витривалістю або жорстокістю, а також про незграбну, некультурну людину.
Словник Української
Тварина, зокрема свійська, що використовується в господарстві.
Розм. Про людину, яка відрізняється великою фізичною силою, витривалістю або жорстокістю, а також про незграбну, некультурну людину.
1. Зменшувально-пестливе від слова «живіт» — невеликий живіт, особливо у дитини або худоби.
2. (переносно) Виступаюча, округла частина чого-небудь, що нагадує за формою живіт (наприклад, у посуду, інструмента).
3. (анатомія, розм.) Черевна порожнина, живіт (у людини або тварини).
Який має властивість відновлювати життєві сили та зцілювати від хвороб; життєдайно-цілющий.
1. Який дає життя, відновлює життя; життєдайний, живильний.
2. Переносно: який має велику життєву силу, здатність всебічно зміцнювати, сприяти розвитку, піднесенню чогось.
1. Так, що дає життя, відновлює життєві сили; живильно, життєдайно.
2. Переносно: так, що сприяє розвитку, зростанню, активізує діяльність; оживлююче, плідно.
1. Який дає життя, відновлює життя, сприяє життю; життєдайний, життєтворчий.
2. Переносно: який оживлює, зміцнює, надає сил, бадьорості; дуже корисний, цілющий.
3. У релігійному контексті (часто з великої літери: Животворний): який дає життя у духовному сенсі (наприклад, Животворний Хрест, Животворне Джерело).
животвори́тися — (книжн.) набувати життя, ставати живим, оживати; набирати сили, енергії, активності.
1. Надавати життя, створювати живу істоту; оживотворювати, одухотворювати.
2. Переносно: надихати, спонукати до активності, наповнювати творчою силою або енергією; оживляти, пожвавлювати.
1. (застаріле, поетичне) Життя, існування; вислів “не на живот, а на смерть” означає боротьбу до кінця, не на життя, а на смерть.
2. (застаріле) Живіт, черевна порожнина або її зовнішня частина; тулуб.
1. (геол.) Який стосується або складається з живої срібла (ртуті) та кварцу, що знаходяться в природному сполученні; що містить ртутні мінерали (переважно кіновар) у кварцевій породі.
2. (техн.) Який стосується технології або процесу вилучення ртуті з кварцових руд.