Категорія: Ж

  • животина

    Тварина, зокрема свійська, що використовується в господарстві.

    Розм. Про людину, яка відрізняється великою фізичною силою, витривалістю або жорстокістю, а також про незграбну, некультурну людину.

  • животик

    1. Зменшувально-пестливе від слова «живіт» — невеликий живіт, особливо у дитини або худоби.

    2. (переносно) Виступаюча, округла частина чого-небудь, що нагадує за формою живіт (наприклад, у посуду, інструмента).

    3. (анатомія, розм.) Черевна порожнина, живіт (у людини або тварини).

  • животвірно-цілющий

    Який має властивість відновлювати життєві сили та зцілювати від хвороб; життєдайно-цілющий.

  • животворчий

    1. Який дає життя, відновлює життя; життєдайний, живильний.

    2. Переносно: який має велику життєву силу, здатність всебічно зміцнювати, сприяти розвитку, піднесенню чогось.

  • животворно

    1. Так, що дає життя, відновлює життєві сили; живильно, життєдайно.

    2. Переносно: так, що сприяє розвитку, зростанню, активізує діяльність; оживлююче, плідно.

  • животворний

    1. Який дає життя, відновлює життя, сприяє життю; життєдайний, життєтворчий.

    2. Переносно: який оживлює, зміцнює, надає сил, бадьорості; дуже корисний, цілющий.

    3. У релігійному контексті (часто з великої літери: Животворний): який дає життя у духовному сенсі (наприклад, Животворний Хрест, Животворне Джерело).

  • животворитися

    животвори́тися — (книжн.) набувати життя, ставати живим, оживати; набирати сили, енергії, активності.

  • животворити

    1. Надавати життя, створювати живу істоту; оживотворювати, одухотворювати.

    2. Переносно: надихати, спонукати до активності, наповнювати творчою силою або енергією; оживляти, пожвавлювати.

  • живот

    1. (застаріле, поетичне) Життя, існування; вислів “не на живот, а на смерть” означає боротьбу до кінця, не на життя, а на смерть.

    2. (застаріле) Живіт, черевна порожнина або її зовнішня частина; тулуб.

  • живосрібно-кварцовий

    1. (геол.) Який стосується або складається з живої срібла (ртуті) та кварцу, що знаходяться в природному сполученні; що містить ртутні мінерали (переважно кіновар) у кварцевій породі.

    2. (техн.) Який стосується технології або процесу вилучення ртуті з кварцових руд.