Словник Української
1. Стосуючись до журналістики як роду діяльності, пов’язаний зі збиранням, обробкою та поширенням актуальної інформації через засоби масової інформації.
2. Характерний для журналістики, властивий їй або створений у її рамках (наприклад, про журналістські матеріали, жанри, методи роботи).
3. Призначений для журналістів або пов’язаний з їхньою професійною діяльністю.
1. Суспільна діяльність зі збору, аналізу, творчої обробки та поширення актуальної інформації про події, явища та процеси в суспільстві через засоби масової інформації (пресу, телебачення, радіо, інтернет-видання).
2. Система засобів масової інформації (газет, журналів, телеканалів тощо) та сукупність осіб, професійно зайнятих у цій сфері; журналістське середовище.
3. Навчальна дисципліна, що вивчає теорію, історію, методи та практику цієї діяльності; спеціальність у вищих навчальних закладах.
1. Фахівець, який займається збиранням, обробкою та поширенням інформації через засоби масової інформації (газети, журнали, телебачення, радіо, інтернет-видання); представник професії, пов’язаної з журналістикою.
2. Автор публіцистичних, інформаційних або критичних матеріалів у періодичних виданнях або на інформаційних ресурсах.
3. (У широкому значенні) Особа, чия професійна діяльність полягає у створенні суспільно значущого контенту, аналізі подій та явищ для широкої аудиторії з метою інформування, освіти чи формування громадської думки.
1. (про документи, дані) Такий, що внесений до журналу (книги обліку, реєстру) для фіксації та надання йому офіційного статусу; зареєстрований.
2. (про процес, роботу) Організований за принципом ведення журналу, що передбачає послідовну фіксацію подій, операцій або даних у хронологічному порядку.
3. (у техніці, про вузли механізмів) Такий, що має спеціальні жорсткі направляючі (наприклад, рейки), по яких здійснюється переміщення.
1. Процес перетворення інформації, подій чи дослідницьких результатів у формат, придатний для публікації в науковому, академічному або професійному журналі; оформлення матеріалу згідно з вимогами періодичного видання.
2. У ширшому сенсі — процес створення журналістського продукту, що включає збір, аналіз, перевірку та подання інформації у відповідній формі для мас-медіа.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “журнал”: невеликий за обсягом або форматом журнал, часто з ознакою неповноцінності, легковажності або несерйозності змісту.
2. (переносно, розм., зневажл.) Видання, яке за формою нагадує журнал, але не відповідає йому за якістю, глибиною або значенням; невелика, маловажна або низькопробна періодична публікація.
Який стосується журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку, що ґрунтується на використанні журналів-ордерів та відомостей до них для систематичного та хронологічного запису господарських операцій.
1. Створений на основі матеріалів, опублікованих у журналах і газетах, або призначений для розміщення в них.
2. Пов’язаний одночасно з журнальною та газетною діяльністю, що стосується обох цих видів періодичних видань.
1. Який стосується журналу (періодичного видання), властивий йому; призначений для журналу.
2. Який має форму журналу, схожий на журнал за форматом або зовнішнім виглядом (наприклад, про папку).
3. Який публікується в журналі, призначений для публікації в журналі (про статтю, матеріал).
Журнал-ордер — бухгалтерський регістр, що поєднує хронологічний запис операцій (журнал) з систематизованим (ордер) за рахунками; застосовується за журнально-ордерною формою бухгалтерського обліку.
Журнал-ордер — документ установленої форми для обліку господарських операцій за певний період (зазвичай місяць), де одночасно відображаються кореспонденції рахунків та підсумкові обороти.