Категорія: Ж

1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.

2. Рідкісне народне позначення місця, де водиться багато жаб; болотиста місцевість, жаб’яче болото.

1. Рід рослин родини жовтецевих з перисто-розсіченим листям та дрібними білими квітами, що ростуть переважно у вологих місцях; рідкісна лікарська рослина.

2. Народна назва кількох видів рослин з подібним листям або властивостями, зокрема кропиви дводомної та деяких видів гадючника.

1. Рід рослин родини жовтецевих (Ranunculaceae), що включає трав’янисті багаторічні види з жовтими квітами, зокрема жовтець їдкий (Ranunculus acris) та інші близькі види; народна назва для жовтеця.

2. Заст. Місце, поросле жабурником (жовтецем); жовтецеве болото або лука.

Жабуриння — власна назва села в Україні, зокрема села у Звенигородському районі Черкаської області.

1. (діал.) Невеликий горщик, посудина для молока, риби тощо; також — глечик з двома вушками.

2. (діал.) Міра рідини, що відповідає об’єму такого посуду.

3. (діал., перен.) Про повну, округлу форму чогось; качан, головка (наприклад, капусти).

Жабрій — власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області, що належить до Стрийського району.

Жабрій — власна назва села в Україні, зокрема села у Хмельницькій області, що належить до Кам’янець-Подільського району.

Жабрій — застаріла або діалектна назва рослини з роду жовтець (Ranunculus), зокрема жовтця повзучого (Ranunculus repens).

1. Рослина родини зонтичних з перистими листками та дрібними білими квітками, що часто росте на сухих луках, схилах і узліссях; синонім до “жабер” (Aegopodium podagraria).

2. Народна назва кількох видів рослин родини зонтичних, зокрема ялівцю (рід Bunium) або борщівника (Heracleum), що використовуються як приправи або їстівні.

Органи дихання у риб та деяких інших водних тварин, що зазвичай мають вигляд парних пластинчастих утворів по обидва боки голови та призначені для отримання кисню з води.

Бічні частини голови риби, що прикривають зяброві щілини та органи дихання.

У розмовній мові — бічні частини голови людини в області нижньої щелепи та вух.

1. Гастрономічна пристрасть до вживання жаб у їжу, особливо стегон цих земноводних, як кулінарний делікатес.

2. (Переносне значення) Презриве позначення французької кухні або французьких звичаїв, що виникло як стереотип серед інших народів через поширену у Франції практику вживання жаб у їжу.