Категорія: Ж

  • жайвір

    Жайвір — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.

    Жайвір — власна назва гірської вершини в Українських Карпатах (частина хребта Покутсько-Буковинські Карпати).

  • жайворонячий

    1. Належний жайворонку, властивий жайворонку; стосовний до жайворонка.

    2. Призначений для жайворонків, пов’язаний з їх відловом або утриманням (напр., жайворонячі сітки).

    3. Переносно: такий, що нагадує своєю поведінкою, легкістю жайворонка; жвавий, бадьорий, соковитий (заст., поет.).

  • жайвороня

    Жайвороня — пташеня, молода пташка жайворонка.

    Жайвороня — зменшливо-пестлива назва жайворонка.

  • жайворонча

    Жайворонча — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.

  • жайвороночок

    Зменшувально-пестлива форма від слова “жайворонок” — невеликий птах родини жайворонкових, що символізує ранок, весну та сільську природу.

    Назва народної пісні або колискової, в якій згадується цей птах.

    Ласкаве звертання або порівняння з дитиною, молодою дівчиною, що асоціюється з ніжністю, співом або ранковою свіжістю.

  • жайворонок

    1. Невеликий птах ряду горобцеподібних родини жайворонкових, що має сірувато-бурe забарвлення, живе в степах і на полях, відомий своїми мелодійними трелями під час польоту.

    2. Народна назва перших весняних булочок у формі пташок, які традиційно випікають на свято Сорока мучеників (22 березня за старим стилем).

    3. Переносно — про людину, яка рано прокидається або дуже рано починає працювати; рання пташка.

  • жайвороння

    Жайвороння — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області.

  • жайворонків

    Жайворонків — форма родового відмінка множини іменника “жайворонок”, що вживається у фразеологізмі “перша ластівка” (перша ознака настання чогось), але з негативним відтінком: “перші жайворонки” (перші ознаки чогось небажаного, неприємного).

    Жайворонків — форма родового відмінка множини іменника “жайворонок”, що вживається для позначення належності, зв’язку з групою птахів родини жайворонкових (напр., зграя жайворонків).

  • жайворонкові

    Родина дрібних або середнього розміру горобцеподібних птахів ряду горобцеподібних (Alaudidae), що мешкають на відкритих просторах (полях, степах, луках), відомі своїм пісним співом часто у польоті та непримітним, захисним забарвленням оперення.

  • жайворонково

    1. Прислівник, що означає: так, як це властиво жайворонку; подібно до жайворонка (за поведінкою, співом тощо).

    2. Уживається як складова частина власної назви, зокрема поетичної, для позначення певного часу доби, коли співають жайворонки (наприклад, “уранці-жайворонково”).