1. (від фр. gentil — чемний, ввічливий) Застаріле: властивий аристократії, дворянству; шляхетний, благородний, витончено-ввічливий у поводженні.
2. (перен., рідко) Ніжний, делікатний, м’який (про вигляд, почуття, манеру тощо).
Категорія: Ж
-
жанрологія
Галузь літературознавства та мистецтвознавства, що вивчає теорію жанру, закономірності розвитку, класифікацію та взаємодію жанрів у літературі та інших видах мистецтва.
-
жанровість
1. Сукупність характерних ознак, властивих певному жанру в мистецтві, літературі, музиці тощо; належність твору до конкретного жанру.
2. У мистецтвознавстві та літературознавстві — теоретична категорія, що вивчає природу, особливості та закони функціонування жанрів.
3. Наявність у творі чітко виражених, типових рис, що дозволяють однозначно віднести його до певного жанру; специфіка жанру, що проявляється в художніх засобах, темі, стилі.
-
жанрово-стилістичний
1. Пов’язаний з особливостями жанру та стилю художнього твору, мовлення чи мистецького напряму, що стосується їхньої характерної форми та художньо-виразних засобів.
2. Властивий певному жанру та стилю разом, що визначає їхню спільну специфіку.
-
жанрово
1. У спосіб, властивий певному жанру (літературному, музичному, кінематографічному тощо); з точки зору жанрових особливостей.
2. У контексті жанрової системи акласифікації; за принципом належності до жанру.
-
жанровий
1. Стосовний до жанру, властивий певному жанру в мистецтві, літературі, музиці тощо; що характеризує особливості, ознаки або межі якогось жанру.
2. Призначений для зображення сцен з повсякденного, переважно народного життя (про твір образотворчого мистецтва).
-
жанристський
1. Стосовний до жанриста, властивий йому; такий, що належить жанристу.
2. Присвячений жанровому живопису, що відображає побутові сцени; такий, що виконаний у жанрі жанрового живопису.
-
жанрист
Художник, який спеціалізується на створенні жанрових картин — творів, що зображують сцени повсякденного життя людей.
Письменник або митець, який працює переважно в певному художньому жанрі (наприклад, детективному, пригодницькому).
-
жанризм
1. У мистецтві та літературознавстві — напрям або стиль, що характеризується переважанням жанрових сцен, тобто зображенням побуту, типових ситуацій із життя звичайних людей, часто з реалістичними або побутовими деталями.
2. У художній творчості — надмірне захоплення жанровими мотивами на шкоду ідейній глибині або узагальненню, що може призводити до дріб’язковості та поверхневості.
-
жанризація
Процес набутня або надання певних жанрових ознак, характеристик, що відповідають певному жанру (у мистецтві, літературі, музиці тощо).
У ширшому значенні — класифікація, розподіл на жанри, систематизація за жанровою ознакою.