1. (діал.) Пристрій для розведення або підтримання вогню, жару; жаровня.
2. (перен., рідк.) Той, хто запалює, розпалює почуття, надихає на щось; запальник.
Словник Української
1. (діал.) Пристрій для розведення або підтримання вогню, жару; жаровня.
2. (перен., рідк.) Той, хто запалює, розпалює почуття, надихає на щось; запальник.
1. Стосовний до Жарівки, пов’язаний із нею (назва низки населених пунктів в Україні).
2. Стосовний до річки Жарівка (притока річки Гнилоп’ять у Житомирській області).
Жарівка — рідкісна українська прізвища.
Жарівка — народна назва рослини з родини гвоздикових, наукова назва — смілка (Silene), зокрема виду смілка повзуча (Silene repens).
Жарівка — народна назва рослини з родини гвоздикових, наукова назва — коронарія (Coronaria), зокрема виду коронарія зозуляча (Coronaria flos-cuculi).
1. Рідкісне українське прізвище.
2. (діал., зменш.-пестл.) Жарка, спекотна погода; період сильного спекання, спеку.
1. Жінка або дівчина, яка схильна до жартів, любить жартувати, має жартівливий характер.
2. Рідкісна назва жука із родини вусачів (Dorcadion), поширеного в степових регіонах.
Людина, яка схильна до жартів, любить жартувати, створює жартівливі ситуації або висловлювання.
Той, хто професійно займається створенням гумористичних творів (наприклад, комік, гуморист).
Персонаж, образ у фольклорі, літературі чи мистецтві, що втілює хитрість, дотепність і здатність до жартів (наприклад, жартівник у народних казках).
1. Який має характер жарту, призначений для жарту; що містить жарт або жарти.
2. Який не сприймається серйозно, не має практичного значення або справжньої ваги; умовний, недійсний.
3. Який створений, зроблений не насправді, а лише для виду, забави або гри; несправжній, іграшковий.
1. Властивість людини, що полягає в схильності до жартів, до гумористичного сприйняття навколишнього; наявність почуття гумору.
2. Характер висловлювання, поведінки або твору, що пронизаний жартом, легковажним, несерйозним тоном; комічність.
У спосіб, властивий жарту; з почуттям гумору, легкої насмішки, несерйозно, грайливо.
Який містить жарт, виражає жартівливе ставлення до когось, чогось; пов’язаний з жартом.
Який має на меті викликати посмішку, веселість; несерйозний, легковажний.
Який виражається у формі жарту, має жартівливий характер (про висловлювання, тон, жест тощо).