1. Який має стосунок до жасмину, властивий жасмину, належить жасмину.
2. Зроблений з жасмину, приготований з жасмину або на основі його квітів, що містить жасмин.
3. Такий, що нагадує жасмин за запахом, кольором або іншою ознакою.
Категорія: Ж
-
жасмин
1. Декоративна рослина родини маслинових з ароматними білими або жовтими квітами, що часто вирощується в садах і парках; також відома як ясмин.
2. Народна назва деяких видів чагарникових рослин з пахучими квітами, зокрема бузку звичайного (Syringa vulgaris), що в науковій номенклатурі не належить до роду Jasminum.
-
жаско
1. (діал., зах.) Страшно, жахливо; так, що викликає страх або відчуття небезпеки.
2. (діал., зах.) Дуже сильно, надзвичайно, вкрай (про ступінь прояву якості або дії).
-
жаский
Жаский — прикметник, що походить від власної назви Жаска (назва села в Україні, зокрема в Одеській області) і вживається для позначення характерних ознак, властивостей або походження, пов’язаних із цією місцевістю.
-
жас
1. (Jas) — власна назва річки в Україні, лівої притоки Сіверського Донця, що протікає у Харківській області.
2. (JAS) — абревіатура, що може позначати різні організації або поняття, наприклад, Японське анестезіологічне товариство (Japanese Association of Anesthesiologists) або молодіжну військову організацію «Югославська народна армія» (Jugoslovenska Armija).
-
жарітися
1. Піддаватися тепловій обробці на розпеченій поверхні (сковороді, грилі тощо) для набуття рум’яного кольору та специфічного смаку; обсмажуватися без рідкого середовища, часто з невеликою кількістю жиру.
2. (переносне значення) Відчувати сильний спеку, паритися від високої температури повітря; перебувати в умовах нестерпної спеки.
3. (розмовне) Сильно бентежитися, хвилюватися, переживати через щось.
-
жаріти
1. Піддавати сильному вогню, високій температурі; сильно нагрівати, розжарювати.
2. (у безособовому вживанні) Про спеку, сильну спеку; бути дуже спекотним.
3. (переносно) Викликати сильне почуття сорому, зніяковілості, замішання; сильно бентежити, припікати.
-
жарінь
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (заст., діал.) Спека, жара; розпечене, нагріте місце або стан.
-
жаріння
1. Процес дії за значенням дієслова “жарити” — теплова обробка продуктів (переважно їстівних) у розігрітому жирі або на сухій розігрітій поверхні без рідини до утворення рум’яної скоринки.
2. (перен., розм.) Сильна спека, сонячний припік; стан, коли дуже спекотно.
3. (перен., розм.) Інтенсивне висвітлення яскравим світлом, наприклад, прожекторами.
-
жарівня
1. Місцевість, де за народними повір’ями збираються на нічні ігрищі (танці, гульбища) духи померлих дівчат-самоубивць, які при житті любили веселощі та розваги; також — самі ці духи-відлюдниці, що з’являються у вигляді дівчат у білому.
2. Заст. Місце, де розводять багаття, ватру; вогнище, багаття.