1. Такий, якого довго чекали, якого прагнули отримати або побачити; довгоочікуваний.
2. (У значенні іменника) Те, чого довго чекали; довгоочікувана подія, річ або явище.
Категорія: Ж
-
жгут
1. (медичний) Спеціальна гумова, тканинна або пластикова трубка чи стрічка для тимчасового перетискання кровоносних судин (наприклад, для зупинки кровотечі або під час взяття крові).
2. (текстильний) Щільна, туго скручена нитка, шнур або вузька виткана смужка, що використовується для обшивки, оздоблення одягу, виготовлення галунів тощо.
3. (технічний) Щільно скручений пучок волокон, дротів або ниток, що виконує функцію міцного тятива, шнура або елемента конструкції.
4. (історичний, військовий) Частина традиційного українського козацького строю — довгий шовковий або шерстяний шарф, який носили на шиї або перекидали через плече.
-
жвір
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Ковельському районі Волинської області.
2. (заст., регіон.) Те саме, що жорства — дрібний гравій, галька, крихта каміння, що зазвичай використовується для будівельних робіт або насипання доріг.
-
жвяхтіти
Жвяхтіти — власна назва, що позначає звуконаслідувальний термін для передачі характерного шуму або тріскотіння, що виникає при інтенсивному терті, скреготі або подібних механічних діях.
-
жвяхкотіти
Жвяхкотіти — діалектний дієслівний термін, що означає видавати різкі, високі, дзвінкі звуки, схожі на скрегіт, брязкіт або голосне цвірінькання (наприклад, про комах, птахів або металеві предмети).
-
жвачка
1. Жувальна гумка — кондитерський виріб з їстівної основи (гуми, смоли), який розжовують для свіжості дихання, очищення зубів або задоволення, але не ковтають.
2. (перен., розм.) Балачки, пусті розмови, те, що безперервно та швидко говорять; “молотьня”.
3. (діал.) Рухлива, метушлива людина; непосидюча дитина.
-
жвахтатися
1. (діал.) Швидко, жваво рухатися, метушитися, поспішати; виявляти активність, енергійність.
2. (діал.) Тремтіти, здригатися (наприклад, від холоду, страху).
-
жвахтати
1. Швидко та недбало працювати, робити щось поспіхом, часто зі звуками, що нагадують «жвах-жвах».
2. Часто, багаторазово та швидко рухати чимось, трясти, хитати (наприклад, ногою, гілкою).
3. Розмовно: швидко й багато говорити, базікати.
-
жвало
1. (анат.) Рухливий придаток ротового апарату в комах та деяких інших членистоногих, розташований з боків нижньої губи; призначений для утримання та подрібнення їжі.
2. (зоол.) Одна з пар щелеп у багатоніжок (губоногих), що несе отруйні залози та виконує функцію захоплення й умертвіння здобичі.
-
жвакунець
1. Жвакунець — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Березівському районі.
2. Жвакунець — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Роздільнянському районі (історична назва, сучасна офіційна назва може відрізнятися).