Категорія: Ж

  • жупел

    1. У християнській міфології — сірка або смола, що, за переказами, горіла в пеклі; символ пекельної кари.

    2. Переносно — те, чим лякають, що викликає страх, огиду або служить застереженням; страшилище, погроза.

  • жупанчик

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “жупан”: короткий верхній чоловічий одяг, зазвичай з довгими рукавами, що був поширений у деяких регіонах України.

    2. Назва традиційної української чоловічої сорочки вихідного крою, часто прикрашеної вишивкою, особливо характерної для гуцульського етнографічного регіону.

  • жупанок

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “жупан”: короткий верхній одяг, часто прикрашений вишивкою, традиційний елемент українського народного вбрання.

    2. Назва невеликого пагорба, гори або місцевості, що походить від прізвища або прізвиська “Жупан” (зустрічається в топоніміці, наприклад, у назвах урочищ).

  • жупанний

    1. Стосовний до жупана (адміністративно-територіальної одиниці в деяких слов’янських країнах), що належить до нього або з ним пов’язаний.

    2. Стосовний до жупана (посадової особи, правителя області), що належить до нього або з ним пов’язаний.

  • жупанина

    1. Мешканець або уродженець Жупани (села в Україні, зокрема в Закарпатській чи Івано-Франківській областях).

    2. Представниця жіночої статі — мешканка або уродженка Жупани.

  • жупанець

    1. Історична назва жителя або уродженця Жупани — селища в Одещині, що має статус з 1968 року.

    2. Рідкісна назва мешканця або уродженця села Жупанці (Вінницька область, Хмельницька область).

  • жупан

    1. Старовинний верхній одяг у слов’ян, довга чоловіча сукня з розрізом спереду, що підперезувалася, часто з рукавами та коміром; традиційний княжий, боярський, а згодом і козацький кафтан.

    2. Назва верхньої урядової посади та правителя в деяких слов’янських народів у середньовіччі (наприклад, у Хорватії, Польщі).

    3. Історична назва деяких адміністративно-територіальних одиниць (повітів, округів) у Польщі, Чехії, Словаччині, Хорватії.

    4. Заст. Верхній теплий чоловічий одяг для дороги, різновид довгої свити або кожуха.

  • жупак

    1. Прізвище українського поета, перекладача та громадського діяча Івана Жупака (1922–2004).

    2. Назва села в Україні, зокрема села Жупак у Тернопільській області.

  • жупа

    1. Адміністративно-територіальна одиниця, округ у західних та південних слов’ян, а також у середньовічній Русі, Польщі, Литві, Молдові; територія, підпорядкована жупану.

    2. Сільська громада, община зі спільним землекористуванням у слов’ян (історичне).

    3. Соляна копальня, шахта для видобутку солі (переважно в західних регіонах України).

    4. Назва деяких населених пунктів у Західній Україні, зокрема в Закарпатті.

  • жумрити

    1. (діал.) Робити щось повільно, недбало або без ентузіазму; ледарювати, волочитися.

    2. (діал.) Рухатися повільно, важко; тягти ноги, плентатися.

    3. (діал., перен.) Нудно та одноманітно говорити; базікати, теревенити.