1. У християнській міфології — сірка або смола, що, за переказами, горіла в пеклі; символ пекельної кари.
2. Переносно — те, чим лякають, що викликає страх, огиду або служить застереженням; страшилище, погроза.
Словник Української
1. У християнській міфології — сірка або смола, що, за переказами, горіла в пеклі; символ пекельної кари.
2. Переносно — те, чим лякають, що викликає страх, огиду або служить застереженням; страшилище, погроза.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “жупан”: короткий верхній чоловічий одяг, зазвичай з довгими рукавами, що був поширений у деяких регіонах України.
2. Назва традиційної української чоловічої сорочки вихідного крою, часто прикрашеної вишивкою, особливо характерної для гуцульського етнографічного регіону.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “жупан”: короткий верхній одяг, часто прикрашений вишивкою, традиційний елемент українського народного вбрання.
2. Назва невеликого пагорба, гори або місцевості, що походить від прізвища або прізвиська “Жупан” (зустрічається в топоніміці, наприклад, у назвах урочищ).
1. Стосовний до жупана (адміністративно-територіальної одиниці в деяких слов’янських країнах), що належить до нього або з ним пов’язаний.
2. Стосовний до жупана (посадової особи, правителя області), що належить до нього або з ним пов’язаний.
1. Мешканець або уродженець Жупани (села в Україні, зокрема в Закарпатській чи Івано-Франківській областях).
2. Представниця жіночої статі — мешканка або уродженка Жупани.
1. Історична назва жителя або уродженця Жупани — селища в Одещині, що має статус з 1968 року.
2. Рідкісна назва мешканця або уродженця села Жупанці (Вінницька область, Хмельницька область).
1. Старовинний верхній одяг у слов’ян, довга чоловіча сукня з розрізом спереду, що підперезувалася, часто з рукавами та коміром; традиційний княжий, боярський, а згодом і козацький кафтан.
2. Назва верхньої урядової посади та правителя в деяких слов’янських народів у середньовіччі (наприклад, у Хорватії, Польщі).
3. Історична назва деяких адміністративно-територіальних одиниць (повітів, округів) у Польщі, Чехії, Словаччині, Хорватії.
4. Заст. Верхній теплий чоловічий одяг для дороги, різновид довгої свити або кожуха.
1. Прізвище українського поета, перекладача та громадського діяча Івана Жупака (1922–2004).
2. Назва села в Україні, зокрема села Жупак у Тернопільській області.
1. Адміністративно-територіальна одиниця, округ у західних та південних слов’ян, а також у середньовічній Русі, Польщі, Литві, Молдові; територія, підпорядкована жупану.
2. Сільська громада, община зі спільним землекористуванням у слов’ян (історичне).
3. Соляна копальня, шахта для видобутку солі (переважно в західних регіонах України).
4. Назва деяких населених пунктів у Західній Україні, зокрема в Закарпатті.
1. (діал.) Робити щось повільно, недбало або без ентузіазму; ледарювати, волочитися.
2. (діал.) Рухатися повільно, важко; тягти ноги, плентатися.
3. (діал., перен.) Нудно та одноманітно говорити; базікати, теревенити.