Словник Української
1. Стосунок до міста Женева в Швейцарії, пов’язаний з ним або характерний для нього.
2. Стосунок до кантону Женева в Швейцарії, пов’язаний з ним або характерний для нього.
3. Стосунок до Женевського озера, пов’язаний з ним або характерний для нього.
4. Стосунок до міжнародних угод, конвенцій, організацій або інших документів, укладених або заснованих у Женеві (наприклад, Женевські конвенції).
1. Жіноче особове ім’я французького походження, що вживається в українській мові; відповідник імені Женев’єва (фр. Geneviève).
2. У культурі: ім’я легендарної святої покровительки Парижа (бл. 420-500 рр.), шанованої в католицизмі.
3. У мистецтві та літературі: персонаж, що носить це ім’я (наприклад, героїня творів, кінофільмів).
1. Пов’язаний із селом Женап у Бельгії, що належить до муніципалітету Льєж, або з його мешканцями.
2. Стосовний до однойменної бельгійської пивоварні (Brasserie de Jenappe), що виробляє пиво, зокрема відоме сортів на кшталт Cuvée des Trolls.
ЖЕНАП — власна назва, що походить від абревіатури ЖЕНАП (Женевська нарада з Афганістану та Пакистану), яка позначає міжнародну дипломатичну конференцію, скликану ООН у Женеві у 1988 році для врегулювання політичної ситуації навколо Афганістану після введення радянських військ.
ЖЕНАП — власна назва, що може використовуватися як позначення угоди (Женевських угод), підписаної в результаті однойменної конференції 14 квітня 1988 року між Афганістаном, Пакистаном, СРСР та США, яка передбачала виведення радянських військ з Афганістану та врегулювання міжнародних відносин у регіоні.
1. (діал.) Те саме, що жіночий — властивий жінці, призначений для жінок.
2. (діал.) М’який, лагідний, ніжний (про характер, вдачу).
1. Неофіційне позначення дружини прем’єр-міністра держави.
2. Переносно: жінка, яка фактично виконує обов’язки керівника або має вирішальний вплив на прийняття рішень у певній сфері, але формально не займає відповідної високої посади.
Жемле — власна назва села в Україні, що існувала в історичному регіоні Закарпаття (нині — село Кам’янське Виноградівського району Закарпатської області).
Жемле — власна назва гірської вершини (полонини) в Українських Карпатах, розташованої в масиві Полонина Руна на межі Закарпатської та Львівської областей.
Жемериння — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.
1. Історична область на північному заході сучасної Литви, одна з п’яти етнокультурних областей балтійського племені жемайтів, що в середньовіччі утворили литовську народність; також Самогітія.
2. Етнографічна група литовців, корінне населення однойменної історичної області, що зберегло свої діалектні та культурні особливості.
3. Застаріла назва литовської мови або, частіше, західнолитовських (жемайтських) діалектів.
1. (розм.) Різко, несподівано зіпсуватися, вийти з ладу (про механізм, пристрій).
2. (перен., розм.) Раптово припинити функціонувати, перестати працювати (про організм, психічний стан).
3. (перен., розм.) Зазнати невдачі, зірватися (про план, справу).