Який стосується ґумотканини — матеріалу, що складається з текстильної основи (тканини, корду), обробленої гумою або покритою гумою для надання водонепроникності, міцності та інших специфічних властивостей.
Категорія: Ґ
-
ґумування
1. Дія за значенням дієслова “ґумувати”; процес обробки ґрунту ґумом (спеціальним сільськогосподарським знаряддям для розпушування землі та знищення бур’янів).
2. Розпушування верхнього шару ґрунту, міжрядне обробіття посівів за допомогою ґума.
-
ґумувати
1. Покривати поверхню чого-небудь шаром гуми, каучуку для надання водонепроникності, пружності або інших технічних властивостей.
2. (у гірничій справі) Зміцнювати стіни виробки (шахти, тунелю) шляхом нагнітання рідкого бетону або спеціальних розчинів у породу для запобігання обваленню та прориву води.
-
ґумуватися
Ґумуватися — (діал.) збиратися, накопичуватися, скупчуватися (переважно про хмари, туман).
-
ґуня
1. Старовинний верхній одяг з грубого сукна, зазвичай довгий, з широкими рукавами та каптуром; тип плаща або халату, що використовувався переважно в Карпатському регіоні.
2. Розм. про стару, поношену, часто брудну або зношену верхню одяжину; лахміття.
3. Заст. Грубе сукно, з якого шили такий одяг.
-
ґургуля
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає Тернопільською та Хмельницькою областями.
2. (рідко) Власна назва села в Україні, зокрема села у Хмельницькій області.
-
ґуш
1. (діал.) Щільна група дерев, чагарників або інших рослин, що ростуть разом; гущавина, хаща.
2. (діал.) Густа, кучерява волосина, шевелюра.
3. (діал., рідк.) Назва невеликого лісового урочища, гаю в окремих регіонах України.
-
ґуша
1. (діал.) Пташина голова, особливо курчача; також ласощі з пташиних голівок.
2. (діал., перен.) Людина з великою головою або з густим волоссям; часто вживається як прізвисько.
3. (діал.) Верхівка, маківка чогось, наприклад, дерева.
4. (діал.) Купка, копиця, невелика група чогось (наприклад, сіна).
-
ґушуватий
Який має властивості ґушу (рідкого борошна з жита, вівса або ячменю); схожий на ґушу.