Категорія: Ґ

  • ґумозмішувач

    Ґумозмішувач — технологічна машина або апарат, призначений для механічного змішування різних компонентів (каучуку, наповнювачів, хімічних речовин) у процесі виробництва гуми та гумотехнічних виробів.

    Ґумозмішувач — закрита ємність з потужними мішалками, в якій відбувається інтенсивне перемішування та нагрівання суміші для надання їй однорідності та необхідних технологічних властивостей.

  • ґумометалевий

    1. Виготовлений з комбінації гуми та металу, що поєднує властивості обох матеріалів.

    2. Стосовний до технічних виробів або конструкцій, де гумові елементи з’єднані з металевими деталями.

  • ґумопідошовний

    Який має ґумову підошву або стілку.

  • ґумоподібний

    Який за властивостями (пружністю, еластичністю) або зовнішнім виглядом нагадує ґуму; схожий на ґуму.

  • ґумотехнічний

    1. Стосовний до ґумотехніки — технології виробництва гуми та виробів з неї.

    2. Призначений для роботи з гумою або пов’язаний з її технічною переробкою.

  • ґураль

    1. (історичне) Керівник, начальник гуральні (винокурного заводу), майстер з викурювання горілки.

    2. (історичне, рідше) Власник гуральні, винокурного заводу.

  • ґуральник

    1. Власник або найманий керівник гуральні (винокурного заводу).

    2. Робітник, який працює на винокурному виробництві (гуральні).

    3. (Переносно) Той, хто вживає багато горілки, пияк.

  • ґуральництво

    Ґуральництво — виробництво горілки та інших спиртних напоїв шляхом перегонки (дистиляції) спирту з бродних рідин; спиртоваріння.

    Ґуральництво — галузь промисловості, що займається таким виробництвом; спиртоварна промисловість.

    Ґуральництво — історична назва для підприємства, де виробляли горілку (гуральні, броварні).

  • ґуральня

    1. Підприємство, де виробляють спирт і горілчані вироби шляхом перегонки бродних рідких продуктів (здебільшого з зерна, картоплі, буряків); спиртозавод, винокурний завод.

    2. Застаріла назва для самогонного апарату або приміщення, де здійснювалося нелегальне винокуріння.

    3. (У власній назві) Частина географічних назв (наприклад, селищ, урочищ), що походять від історичного місця розташування такого підприємства.

  • ґурґула

    Ґурґула — власна назва однієї з найбільших річок в історичній області Бессарабія (територія сучасної Молдови та України), лівої притоки Дністра, відомої також під назвою «Ріка» або «Реут».

    Ґурґула — власна назва села в Одеській області України, розташованого на березі однойменної річки.