Категорія: Ґ

1. Традиційний десерт-напій української кухні, що готується з жовтків курячих яєць, збитих із цукром, часто з додаванням рому, вина, молока або меду.

2. Солодка суміш із збитих жовтків із цукром, що використовувалася в народній медицині як засіб від кашлю або для підкріплення.

3. Переносно: солодкі, пусті або незрозумілі слова, пустопорожні обіцянки, “медові” промови (зазвичай із відтінком іронії або несхвалення).

Ґокенін — у середньовічній Японії (період Камакура) прямий васал сьоґуна, який отримував земельні володіння (сьоен) за військову службу та особисту присягу вірності, на відміну від непрямих васалів, що служили через посередників.

Ґокенін — представник привілейованого військового-землевласницького стану самураїв, що перебував на прямій службі у сьоґунському уряді (бакуфу) та мав право на особистий аудієнт у сьоґуна.

1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Західній Україні.

2. У місцевій топоніміці — назва окремої гори або пагорба в Українських Карпатах, зокрема в районі хребта Ґорґани.

1. Дерев’яна покрівельна дранка, тонка дощечка для покриття дахів, яку зазвичай виготовляють із сосни, ялини або осики.

2. Заст. Окрема дошка, пластина, плита (наприклад, кам’яна) або їх сукупність, що утворює покриття, обшивку чогось.

1. (діал.) Дерев’яна дощечка для покриття дахів, зазвичай клиноподібної форми з жолобком; гонта.

2. (перен., розм.) Про стару, зношену, часто невідповідну за розміром одіж; лахміття.

Ґорголя — власна назва гірської вершини в Українських Карпатах, одна з вершин хребта Свидовець (частина масиву Ґорґани).

Ґорголя — розмовна назва будь-якої крутої, скелястої або важкопрохідної гори, урвища (зазвичай у карпатських діалектах).

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

2. (заст.) Те саме, що ґратарня — приміщення або шафа з ґратами для зберігання продуктів, посуду тощо.

1. (діал.) Важкий, громіздкий предмет, велика вантажна річ; те, що заважає, обтяжує.

2. (перен., розм.) Про повільну, незграбну, мляву людину.

3. (перен., розм.) Про щось дуже велике, громіздке або важке (наприклад, про велику книгу, том).