Категорія: Ґ

  • ґорголястий

    1. (Про рослини, переважно про капусту) Який має великі, товсті, м’ясисті листя або кочан; пишний, розлогий.

    2. (Розм., про людину) Товстий, огрядний, кремезний.

  • ґорґотіти

    1. Видавати низькі, булькаючі звуки, характерні для течії води по кам’нях або для кипіння рідини в посудині з вузьким горлом.

    2. Перен. говорити швидко, безладно, невиразно або сердито, видаючи звуки, що нагадують таке булькання.

  • ґорґотітися

    Ґорґотітися — (розм.) довго, нудно та недоладно щось робити, копотітися, тягтися; марнувати час на повільну, недбалу роботу.

  • ґот

    1. Представник германського племені, що в період Великого переселення народів існувало в Європі та мало власні державні утворення.

    2. Прихильник молодіжної субкультури, що виникла наприкінці 1970-х років на базі панк-року, характеризується песимістичним світоглядом, специфічною естетикою (переважання чорного кольору в одязі, символіка, що асоціюється зі смертю) та музичними смаками (готичний рок, дарквейв тощо).

    3. (у розмовній мові) Архітектурний стиль, мистецький напрям — готика.

  • ґотка

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Західній Україні.

    2. У мові гуцулів — невелика глибока долина, яр, балка, вузьке ущелине в горах, часто з потоком на дні.

  • ґрасований

    Ґрасований (від нім. grasieren — пасти, випасати) — у палітурній справі: шкіра, штучна шкіра або тканина, на поверхні якої штучно створений рельєфний малюнок, що імітує мереживо, геометричний орнамент або текстуру тканини (наприклад, парчі).

  • ґрасувальний

    1. (про рослини) Призначений для випасання худоби, що використовується як пасовище або корм на корінню.

    2. (про ділянку землі) Такий, що призначений або придатний для випасання худоби; пасовищний.

  • ґрасування

    1. (у тваринництві) Поїдання тваринами зелених кормів (трав, пасовищних культур) безпосередньо на угіддях (пасовищі, сіножаті).

    2. (переносно, рідко) Уживання в їжу рослинної їжі; вегетаріанське харчування.

  • ґрасувати

    1. (Про тварин, переважно коней) Пастися на свіжій траві, на пасовищі; харчуватися зеленим кормом.

    2. (Переносно, розмовне) Їсти з апетитом, із задоволенням; ласо їсти.

  • ґрасуватися

    Ґрасуватися — (про коней, велику рогату худобу) пастися на свіжій, багатій траві; харчуватися зеленим кормом на пасовищі.