Категорія: Ґ

  • ґавратися

    1. Гаяти час, займатися дрібницями або пустощами замість серйозної справи; ледарювати.

    2. Поводитися незграбно, невміло, копирсатися; довго та неуспішно щось робити.

    3. Розважатися, пустувати, бавитися (часто про дітей).

  • ґав’ячий

    Власна назва, що походить від прізвища Ґава — стосовний до творчості, ідей або стилю українського письменника, публіциста та громадського діяча Богдана-Олександра Ґави (нар. 1949).

  • ґаджала

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Ужгородському районі.

    2. Власна назва річки в Україні, правої притоки Ужа, що протікає територією Закарпатської області.

  • ґалат

    1. Історична назва одного з районів Стамбула (Константинополя), розташованого на північному березі затоки Золотий Ріг, який у візантійську та османську епохи був заселений переважно генуезцями та іншими європейцями.

    2. Назва місцевості, селища або частини населеного пункту, що походить від історичного Ґалата (наприклад, Ґалат у Кишиневі).

  • ґара

    1. (діал.) Невелика закрита будівля або приміщення для зберігання чого-небудь, комірчина; також — невелика хата, хатина.

    2. (діал., зах.) Господарська будівля для зберігання сільськогосподарського знаряддя, воза, саней тощо; сарай, повітка.

    3. (діал., зах.) Візниця, де тримають коней і вози; стайня з приміщенням для екіпажів.

  • ґвалтування

    1. Насильницькі дії сексуального характеру, здійснені проти волі та без згоди потерпілої особи; зґвалтування.

    2. (переносне значення) Грубе, насильницьке порушення, приниження чогось (наприклад, закону, прав, моральних принципів).

  • ґеґатися

    Ґеґатися — діал. (перев. про дітей) неслухняно, капризно поводитися, плакати, виявляти невдоволення; кепкувати, пустувати.

    Ґеґатися — діал. вагатися, не рішатися, зволікати з чимось; марнувати час на дрібниці.

  • ґудзуватий

    Про людину або тварину: що має великі, витріщені очі (зазвичай з відтінком несхвалення або жарту).

    Про очі: великі та витріщені, що надають особливого виразу обличчю.

  • ґудзь

    1. Діалектна назва великого, грубого цвяха, зазвичай дерев’яного, або кілка.

    2. Рідкісна назва пухкої, округлої шишки, наросту на дереві або кущі.

    3. У переносному значенні — про людину низького зросту, кремезної статури.

  • ґузуля

    1. Власна назва гірської вершини в Українських Карпатах, розташованої в масиві Ґорґани (Івано-Франківська область).

    2. Власна назва гірського хребта (полонини) в масиві Ґорґани Українських Карпат.

    3. (у переносному значенні, розм.) Про щось дуже віддалене, глухе, важкодоступне місце (за аналогією з віддаленими гірськими районами).