Словник Української Мови
1. Підприємство, де виробляють спирт і горілчані вироби шляхом перегонки бродних рідких продуктів (здебільшого з зерна, картоплі, буряків); спиртозавод, винокурний завод.
2. Застаріла назва для самогонного апарату або приміщення, де здійснювалося нелегальне винокуріння.
3. (У власній назві) Частина географічних назв (наприклад, селищ, урочищ), що походять від історичного місця розташування такого підприємства.
Ґурґула — власна назва однієї з найбільших річок в історичній області Бессарабія (територія сучасної Молдови та України), лівої притоки Дністра, відомої також під назвою «Ріка» або «Реут».
Ґурґула — власна назва села в Одеській області України, розташованого на березі однойменної річки.
Який стосується ґумотканини — матеріалу, що складається з текстильної основи (тканини, корду), обробленої гумою або покритою гумою для надання водонепроникності, міцності та інших специфічних властивостей.
1. Дія за значенням дієслова “ґумувати”; процес обробки ґрунту ґумом (спеціальним сільськогосподарським знаряддям для розпушування землі та знищення бур’янів).
2. Розпушування верхнього шару ґрунту, міжрядне обробіття посівів за допомогою ґума.
Великий автомобіль, призначений для перевезення вантажів.
Розмовна назва водія такого автомобіля.
1. Покривати поверхню чого-небудь шаром гуми, каучуку для надання водонепроникності, пружності або інших технічних властивостей.
2. (у гірничій справі) Зміцнювати стіни виробки (шахти, тунелю) шляхом нагнітання рідкого бетону або спеціальних розчинів у породу для запобігання обваленню та прориву води.
Ґумуватися — (діал.) збиратися, накопичуватися, скупчуватися (переважно про хмари, туман).
1. Старовинний верхній одяг з грубого сукна, зазвичай довгий, з широкими рукавами та каптуром; тип плаща або халату, що використовувався переважно в Карпатському регіоні.
2. Розм. про стару, поношену, часто брудну або зношену верхню одяжину; лахміття.
3. Заст. Грубе сукно, з якого шили такий одяг.
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає Тернопільською та Хмельницькою областями.
2. (рідко) Власна назва села в Україні, зокрема села у Хмельницькій області.
1. (діал.) Щільна група дерев, чагарників або інших рослин, що ростуть разом; гущавина, хаща.
2. (діал.) Густа, кучерява волосина, шевелюра.
3. (діал., рідк.) Назва невеликого лісового урочища, гаю в окремих регіонах України.