Ґратулюватися — дієслово, що означає випадково або навмисно зачепитися, застрягти частиною одягу (наприклад, ґудзиком, гачком, краєм тканини) за щось, що має виступи або нерівності.
Категорія: Ґ
-
ґратулянт
Особа, яка вітає когось з певною подією, успіхом або святом; той, хто висловлює поздоровлення.
У спеціалізованому вжитку (переважно історичному або канцелярському) — особа, яка подає поздравильний адрес або промову на урочистому засіданні з нагоди ювілею, нагородження тощо.
-
ґратуляційний
1. Який стосується ґратуляцій, тобто вітань з нагоди успіху, свята, знаменної події; призначений для таких вітань.
2. Який має форму урочистого привітання або викладу подяки (про листа, телеграму, звернення тощо).
-
ґратуляція
Ґратуляція — урочисте привітання з нагоди значної події, успіху або відзнаки, часто у формі промови, листа чи офіційного послання.
Ґратуляція — застаріле слово, що вживалося як синонім до сучасного “вітання” у ширшому, менш урочистому контексті.
-
ґратчастий
Який складається з ґрат, має вигляд ґрат; пронизаний отворами, що нагадують ґрати.
Який має сітчасту, комірчасту будову або структуру.
-
ґрипс
1. (мед.) Те саме, що грип — гостра інфекційна вірусна хвороба з раптовим початком, лихоманкою, загальною інтоксикацією та ураженням дихальних шляхів.
2. (розм., заст.) Те саме, що грип — стан, коли людина захворіла на цю хворобу; також уживається для позначення загального нездужання, застуди.
-
ґрипсанка
1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на етнічну приналежність або походження з певної місцевості.
2. У місцевому діалекті або жаргоні — можлива назва для жінки, яка має прізвище Ґрипсан або пов’язана з ним.
-
ґроно
1. Гроно — плід рослини, що складається зі зрослих між собою соковитих ягід, характерний для винограду та деяких інших рослин; китиця винограду.
2. Гроно — суцвіття з квітками або плодами, що щільно розташовані на спільній осі, схожі на китицю (наприклад, у конвалії, банана).
3. Гроно (переносно) — група, скупчення однорідних предметів, що візуально нагадують формою плід або суцвіття (наприклад, гроно винограду): грона сардин, грона куль.
-
ґорголястий
1. (Про рослини, переважно про капусту) Який має великі, товсті, м’ясисті листя або кочан; пишний, розлогий.
2. (Розм., про людину) Товстий, огрядний, кремезний.
-
ґорґотіти
1. Видавати низькі, булькаючі звуки, характерні для течії води по кам’нях або для кипіння рідини в посудині з вузьким горлом.
2. Перен. говорити швидко, безладно, невиразно або сердито, видаючи звуки, що нагадують таке булькання.