1. (діал.) Відбивати, відкидати щось, зазвичай різкими рухами; відштовхувати.
2. (діал.) Швидко й неохайно їсти або пити; жерти, ласо ковтати.
3. (діал., рідк.) Нерівно ходити, перевалюватися з боку на бік; гойдатися, хитатися.
Категорія: Ґ
-
ґелґатися
1. (діал.) Вагатися, коливатися при прийнятті рішення; не мати певної думки, сумніватися.
2. (діал.) Хитатися, гойдатися; перебувати в нестійкому, хиткому положенні.
-
ґел-ґел
Власна назва традиційної української страви, що являє собою холодний суп на основі кислого молока, сироватки або кефіру з додаванням свіжих огірків, яєць, зеленої цибулі, кропу та іншої сезонної зеленої рослинності; різновид окрошки на молочній основі.
-
ґрунтовка
1. Спеціальна рідка суміш, яку наносять на поверхню перед фарбуванням або наклеюванням шпалер для поліпшення зчеплення, вирівнювання вбиральної здатності та захисту основи.
2. (переносне значення) Попереднє, загальне ознайомлення з якою-небудь темою, питанням; підготовча інформація, що дає базове розуміння чогось.
-
ґрунтовний
1. Якісний, міцний, надійний, зроблений з добротного матеріалу або на совість.
2. Докладний, ретельний, всебічний, заснований на глибокому вивченні та аналізі.
3. Серйозний, солідний, що має глибокі знання або вагомі підстави.
-
ґрунтовність
1. Властивість за значенням прикметника “ґрунтовний”; ретельність, старанність, фундаментальність у вивченні, розробці чи виконанні чого-небудь.
2. Суттєвість, обґрунтованість, вагомість, логічна та фактична виправданість (про думки, висновки, дослідження тощо).
-
ґрунтовно
1. Докладно, ретельно, з урахуванням усіх деталей та аспектів; так, що охоплює саму суть предмета чи явища.
2. Серйозно, фундаментально, з глибоким проникненням у суть справи; ґрунтовно (у 1-му значенні), але з акцентом на міцну основу знань або підготовки.
-
ґрунтовозний
1. Прикметник, що стосується перевезення ґрунту або призначений для нього (про транспорт, техніку тощо).
2. У складі власних назв, що позначають транспортні засоби або підприємства, спеціалізовані на перевезенні ґрунту (наприклад, “ґрунтовозний потяг”, “ґрунтовозна автоколона”).
-
ґрунтозачіп
1. (у техніці) Пристрій або елемент конструкції, що забезпечує зчеплення з поверхнею ґрунту, перешкоджаючи ковзанню чи зсуву (наприклад, у сільськогосподарських знарядах, взутті, гусеничній техніці).
2. (переносно) Основа, опора, точка відліку для якихось дій, міркувань або розвитку подій; те, що дає початок чомусь або за що можна «зачепитися».
-
ґрунтозачіпка
1. Спеціальний пристрій або елемент конструкції, призначений для збільшення зчеплення з ґрунтом, що перешкоджає ковзанню чи зміщенню; найчастіше використовується в сільськогосподарській, будівельній техніці або взутті.
2. Власна назва конкретних моделей або типів сільськогосподарських знарядь (наприклад, борін), що мають такі пристрої для кращого заглиблення в землю та розпушування грунту.