Категорія: Ґ

Ґерданик — власна назва гірської вершини в Українських Карпатах, одна з вершин хребта Свидовець, розташована неподалік від гори Близниця.

1. (діал.) Велика дерев’яна посудина з кришкою, бочка для зберігання різних продуктів (наприклад, зерна, борошна).

2. (перен., розм.) Про повну, товсту, незграбну людину (зазвичай жінку).

1. Хімічна сполука германію з киснем, сіль германієвої кислоти (наприклад, ґерманат натрію Na₂GeO₃).

2. Мінерал класу силікатів, природна сполука германію, рідкісна руда цього елемента.

Хімічний елемент з атомним номером 32, що належить до групи напівметалів, позначається символом Ge; сірувато-білий кристалічний матеріал, який використовується в напівпровідниковій техніці та оптиці.

1. Історичний термін: єврейський квартал у містах середньовічної Європи, обмежений для проживання євреїв, часто оточений стіною або воротами.

2. У переносному значенні: будь-яка територія, район або місце ізольованого, примусового або добровільного проживання будь-якої національної, соціальної чи релігійної групи людей.

3. У сучасному вжитку: негетто, нето, урбаністичний район з переважно темношкірим населенням у містах США, що характеризується високим рівнем злочинності та соціальною депресивністю.

1. Власна назва місцевості в Україні, що походить від діалектного дієслова “ґелґотати” (болототи, булькотати) та позначає джерело або місце з джерелами, де вода витікає з булькотанням.

2. (У переносному значенні) Рідкісне застосування як загальний термін для позначення булькотливого, дзюркотливого звуку води, що ллється або витікає.