Словник Української
1. (історичне) Назва однієї з груп давньогерманських племен, що мешкали в перших століттях нашої ери на території сучасної України, зокрема в Криму та степах Північного Причорномор’я; готи.
2. (переносне, рідковживане) Позначення готів як носіїв певної середньовічної культури, що вплинула на формування інших народів.
1. (геол.) Мінерал класу оксидів та гідроксидів, гідроксид заліза (FeOOH), що зустрічається у вигляді голчастих або призматичних кристалів, часто у складі бурого залізняка; важлива руда для видобутку заліза.
2. (розм.) Застаріла або жартівлива назва звичайної олівцевої гумки для стирання, виготовленої з натурального каучуку, який у XIX столітті отримували з соку дерев гевеї (гумігут).
1. Стосовний до Ґетитського лісу — історичної місцевості в Німеччині, де відбулася битва 9 квітня 1241 року між монгольськими військами та об’єднаними силами польських і християнських лицарів.
2. Пов’язаний із середньовічною битвою під Легницею (також відомою як битва під Ґетитським лісом), її учасниками або обставинами.
1. Технічний термін у поліграфії та комп’ютерній верстці: одиничний елемент зображення (найменша його частина), що має певну яскравість і колір; точка, з якої формується растрове зображення на екрані, друкованій формі чи відбитку.
2. У розмовній мові — те саме, що й піксель (основна одиниця цифрового зображення).
1. Стосовний до ґетів — давньогерманського племені, що мешкало на території сучасної Скандинавії та Східної Європи, а також до їхньої культури, мови чи історії.
2. Стосовний до Ґотики — архітектурного стилю, що панував у Західній Європі у XII–XVI століттях, або до однойменної культурно-історичної епохи.
Ґзівка — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
1. Різко, з силою вдарити когось або щось, зазвичай зі звуковим ефектом.
2. Розмовисто: швидко випити (алкогольний напій), ковтнути.
3. Переносно: раптово, несподівано вмерти; загинути.
1. Різко, несподівано зіпсуватися, вийти з ладу (про механізм, пристрій, техніку).
2. Перен. Раптово втратити працездатність, психічну рівновагу або свідомість (про людину).
3. У комп’ютерному жаргоні — перестати працювати, “зависнути” (про комп’ютер, програмне забезпечення).
Ґирлиґа — власна назва великого дзвону на дзвіниці Софійського собору в Києві, відлитого 1705 року майстром Федором Моториною; один із символів міста.
Ґирлиґа — власна назва великого дзвону на дзвіниці Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, відлитого 1719 року майстром Іваном Моториним.
Ґирлиґа (переносно, розмовне) — дуже великий дзвін або гучний, дзвінкий голос.