Словник Української
1. Прикметник, що означає належність до ґудзика або властивість, пов’язану з ґудзиком.
2. У ботаніці: що має форму, схожу на ґудзик, або стосується суцвіть, зібраних у щільні головки (наприклад, про ґудзиковий клевер).
3. У техніці, промисловості: призначений для виготовлення ґудзиків або пов’язаний з ними (наприклад, ґудзикова фабрика).
1. Який має ґудзики, прикрашений ґудзиками.
2. Який нагадує за формою ґудзик; округлий, опуклий.
3. У ботаніці: що має на поверхні округлі, опуклі утворення, схожі на ґудзики (про плоди, листя тощо).
Який стосується вимірювання ґрунтів, земельних ділянок або їх площ.
Який має відношення до ґрунтоміру (спеціального приладу для вимірювання площ земельних ділянок).
Ґрунтоніс — власна назва українського науково-популярного журналу ґрунтознавчого та агрохімічного профілю, що видавався у Львові з 1928 по 1939 рік.
Ґрунтоніс — власна назва наукового товариства дослідників ґрунту, заснованого у Львові в 1928 році при Українському таємному університеті, яке видавало однойменний журнал.
Який стосується обробітку ґрунту, призначений для нього.
Який здійснює обробіток ґрунту (про знаряддя, машини тощо).
Сільськогосподарське знаряддя або пристрій для поверхневого розпушування ґрунту без обертання пласта, призначене для руйнування ґрунтової скоринки, боротьби з бур’янами та збереження вологи.
Назва конкретної моделі, марки або типу сільськогосподарської техніки, що виконує функцію підпушування ґрунту (наприклад, культиватор-ґрунтопідпушувач).
Який стосується поглиблення ґрунту, призначений для збільшення його родючого шару шляхом розпушування нижніх горизонтів без вивертання їх на поверхню.
Спеціалізована машина або пристрій, призначений для механізованого розвантаження сипучих ґрунтів, насипних матеріалів або будівельних сумішей з кузова транспортного засобу (наприклад, самоскида).
Назва технологічного комплексу або обладнання на кар’єрах, будмайданчиках або в промисловості, що автоматизує процес вивантаження та подальшого розподілу великих обсягів ґрунту.
1. Агротехнічний прийом обробітку ґрунту, що полягає в механічному руйнуванні його щільної структури (ущільненого шару, плужної підошви) без обертання пласта, з метою поліпшення водного, повітряного та теплового режимів, полегшення проникнення коренів рослин.
2. Процес створення в ґрунті пухкої, дрібногрудочкової структури шляхом його обробітку спеціальними знаряддями (розпушувачами, рихлильниками, чизелями).
Прикметник, що означає: призначений для розпушування ґрунту, пов’язаний з розпушуванням ґрунту (про знаряддя, роботу тощо).