Словник Української
1. Природна рослинна смола, що виділяється з різних видів акацій (переважно африканських), яка розчиняється у воді, утворюючи клейкий розчин; застосовується в харчовій промисловості (як емульгатор), у виробництві клею, фарб, косметики, у поліграфії та інших галузях.
2. Те саме, що аравійська камедь — висохлий на повітрі сік (гумоз) деяких дерев родини бобових, здебільшого роду акація.
1. (історичний термін) Масовий рух селян у Галичині наприкінці XIX — на початку XX століття, спрямований на боротьбу за поліпшення економічного становища, зокрема за зниження податків та панщинних повинностей, а також за національні та політичні права.
2. (переносне значення) Активна, наполеглива боротьба, масовий протест або виступ за певні соціальні чи політичні цілі.
Ґумоазбест — композиційний матеріал, що виготовляється шляхом вулканізації суміші гуми (каучуку) з азбестовим волокном, який набуває підвищеної міцності, теплостійкості та зносостійкості; застосовується для виготовлення прокладок, фрикційних накладок тощо.
1. Який виготовлений з ґумоазбесту — композиційного матеріалу на основі суміші гуми та азбестового волокна, що відрізняється високою теплостійкістю та зносостійкістю.
2. Який стосується або належить до технічних виробів (наприклад, прокладок, манжет, труб) з ґумоазбесту.
Ґумоасфальт — будівельний матеріал, що є сумішшю бітуму, модифікованого дисперсним гумовим порошком (відходів переробки автомобільних шин), з мінеральними наповнювачами (щебенем, піском, мінеральним порошком); використовується для покриття автомобільних доріг, що має підвищену довговічність, гнучкість та стійкість до утворення тріщин порівняно зі звичайним асфальтобетоном.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
2. Рідкісне прізвище українського походження.
1. Який має округлу, опуклу форму; пухкий, округлий.
2. Який має великі, випуклі очі (про рибу).
1. (заст.) Гумова ганчірка, гумка для стирання напису олівцем.
2. (діал.) Гумка, ластик — пристрій для видалення помилкових записів олівцем або чорнилом.
3. (діал., перен.) Про людину, яка легко відмовляється від своїх слів або зобов’язань.
Ґумелас — власна назва гірського масиву в Андах на межі Аргентини та Чилі, найвища вершина якого (понад 6000 м) має назву Мерседаріо.
1. Пов’язаний з творчістю, ідеями або стилем українського письменника, публіциста та літературного критика Віктора Ґумеласа (нар. 1970 р.), що стосується його творів або характерний для них.
2. Властивий художньому методу Віктора Ґумеласа, який часто поєднує інтелектуальну рефлексію, філософську глибину, інтертекстуальність та експерименти з мовою та формою.