Словник Української
1. Скоювати насильницькі дії сексуального характеру, примушувати до статевого акту проти волі.
2. (переносне значення) Грубо порушувати, нищити щось (наприклад, права, закони, природу); насильницько втручатися у щось.
3. (застаріле) Піддавати розоренню, грабуванню; спустошувати силою.
1. Вживати насильство, примушувати до статевого акту проти волі.
2. (переносно) Грубо втручатися у щось, насильно порушувати, нищити (про абстрактні поняття: волю, права, закони тощо).
1. (діал.) Вузький прохід між скелями, глибока ущелина в горах; гірська тіснина.
2. (діал.) Глибокий яр, провалля, западина в землі.
3. (діал.) Крута, стрімка скеля, обрив.
1. Кріпильний виріб у вигляді стрижня з різьбою та головкою, призначений для з’єднання деталей шляхом вкручування в різьбове отвор або гайку.
2. Пристрій для перетворення обертального руху на поступальний або навпаки, що складається з циліндричного стрижня з різьбою, що рухається в гайці (наприклад, підйомний ґвинт, ходовій ґвинт верстата).
3. Елемент гвинтової поверхні, що застосовується для передачі руху або для переміщення рідин, сипких тіл (наприклад, ґвинт гвинтового конвеєра, ґвинт насоса, гребний ґвинт).
4. Розмовна назва для будь-якого предмета, що має спіральну форму або призначений для вкручування.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “ґвинт”: невеликий ґвинт, дрібний кріпильний елемент з різьбою.
2. (переносно) Про людину, яка відрізняється хитрістю, винахідливістю, кмітливістю, а іноді й надмірною витонченістю мислення чи поведінки.
3. (переносно, зазвичай у множині) Складний, заплутаний або неочевидний детальний аспект у справі, явищі, процесі чи роздумі.
1. Місто в Польщі, столиця Поморського воєводства, великий морський порт на Балтійському морі в гирлі річки Вісла; історично один з головних центрів Ганзи.
2. Історична назва цього міста, що вживалася в українській мові до середини XX століття; сучасна стандартизована назва — Гданськ.
1. Стосунок до міста Ґданськ (Польща), пов’язаний з ним, що походить із нього.
2. Стосунок до історичної області Померанія, центром якої було місто Ґданськ.
1. (діал.) Гниле дерево, трухлявина, перегнила деревина.
2. (перен., розм.) Про людину, яка має кволий, хворобливий вигляд або слабкий характер.
Власна назва, що походить від прізвища Ґдира — застосовується для позначення сорту картоплі, виведеного селекціонером Петром Ґдирою.
Посадова особа в системі окупаційної адміністрації нацистської Німеччини під час Другої світової війни, керівник ґебіту — адміністративної одиниці (округи) на території Генеральної округи (наприклад, у складі Райхскомісаріату Україна).