Словник Української
1. Жінка або дівчина корінного населення Гавайських островів; представниця гавайського народу.
2. Розмовна назва яскравої, кольорової сорочки з короткими рукавами та розрізом на грудях, часто з візерунком у квіткову, рослинну або геометричну тематику, що асоціюється з відпочинком; алоха.
Гав’яр — рідкісне прізвище українського походження.
Гав’яр — власна назва села в Україні, що існувало на території сучасної Львівської області (згадується в історичних документах).
Гав’язь — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
Гав’юрка — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.
1. Власна назва українського видавництва, заснованого у Львові у 1992 році, що спеціалізується на випуску художньої, дитячої, наукової та довідкової літератури.
2. (розм.) Скорочене позначення видавництва «Гав» у мовленні та письмі.
1. Зовнішній вигляд людини, її статура, фігура, зріст, а також характерні риси обличчя, що дозволяють скласти загальне уявлення про фізичний стан, конституцію або навіть професійну приналежність.
2. У медицині та біології — сукупність зовнішніх ознак організму (статура, статура, обличчя, колір шкіри, вираз очей тощо), що характеризують його будову, фізичний стан або схильність до певних захворювань.
3. У соціології (термін П’єра Бурдьє) — система усталених, переважно несвідомих, звичок, смаків, тілесних навичок та соціальних диспозицій, які індивід набуває впродовж життя в певному соціальному середовищі та які структурують його практики та сприйняття світу.
4. У ботаніці — характерний зовнішній вигляд рослини, що визначається сукупністю ознак (форма, розмір, густота крони, напрям росту пагонів тощо).
1. (мед.) Пов’язаний з габітусом (будовою тіла), що стосується конституційних особливостей організму людини.
2. (книжн.) Такий, що став звичним, постійним, властивим в результаті тривалого повторення або звички; звичний, постійний.
1. Зовнішній вигляд, статура, постать людини, а також характерне зображення фігури людини в мистецтві.
2. У ботаніці: характерний зовнішній вигляд рослини, що визначається сукупністю ознак (форма, розмір, розташування гілок, листя тощо).
3. У гірничій справі: поперечний переріз гірничої виробки (шахти, штольні тощо).
1. Який стосується габіонів, призначений для них або виготовлений з них.
2. Який має вигляд або конструкцію, подібну до габіона (наприклад, про габіонові сітки, кошики, конструкції).
1. Історична назва фортифікаційної споруди, що складалася з габіонів (плетених кошиків), наповнених землею або камінням, які використовувалися для захисту артилерійських позицій, будівництва редутів або тимчасових укріплень.
2. У сучасному ландшафтному дизайні та інженерії — декоративна або підпірна стіна, конструкція, виконана з металевих сіткових габіонів, наповнених камінням, галькою або іншими матеріалами.