1. Який має дірки, пори або отвори; повний дірок.
2. У ботаніці: такий, що має численні отвори або пори (наприклад, про тканини рослин або про плоди).
Словник Української
1. Який має дірки, пори або отвори; повний дірок.
2. У ботаніці: такий, що має численні отвори або пори (наприклад, про тканини рослин або про плоди).
дірчавітися — діал. (дієслово, зворотне) ставати дірчавим, покриватися дірками, отворами; перетворюватися на щось дірчасте.
1. Ставати дірчастим, покриватися дірками, отворами.
2. Розм. Втрачати зуби, ставати беззубим.
Який має дірки, пошарпаний, подертий, з отворами.
Який має пори, нерівну поверхню з заглибленнями (про матеріали, структури тощо).
Переносно: неповний, з пропусками, неякісний (про інформацію, знання, роботу).
1. Який має багато дірок, пористий, повний дірок.
2. Переносно: такий, що має прогалини, недоліки, непослідовний (про міркування, виклад тощо).
Прикметник, що стосується технології, процесу або обладнання для свердління отворів (дірок), зокрема у металевих деталях.
1. Стосовний до діроріза, призначений для виготовлення дірок (у папері, картоні тощо).
2. Стосовний до діроріза, властивий йому.
1. Призначений для пробивання дірок, отворів у чомусь.
2. У військовій термінології — здатний пробивати, долати інженерні загородження, укріплення, створюючи проходи (про машини, снаряди тощо).
Власна назва, що походить від прізвища Діродовбальний та вживається для позначення об’єктів, які безпосередньо пов’язані з цією особою або її діяльністю.
Який стосується діродавлення — процесу видавлювання отворів у металевих листах або інших матеріалах за допомогою спеціального преса.