Словник Української
1. Розташований або спрямований по діагоналі, але з перетином, схрещуванням; такий, що утворює схрещені діагональні лінії.
2. У техніці, архітектурі, дизайні: що має структуру або розміщення елементів, при якому вони орієнтовані по діагоналях, що перетинаються між собою.
1. У напрямку діагоналі, по лінії, що з’єднує дві несусідні вершини багатокутника або дві протилежні грані багатогранника.
2. Переносно: непрямо, опосередковано, не в лоб (наприклад, діагонально поставити питання).
1. Який має спільні риси з діагоналлю, розташований, спрямований або проведений по діагоналі (у 1-му значенні).
2. У математиці: такий, що належить до діагоналі матриці або розташований від одного боку прямокутника (паралелепіпеда) до протилежного.
3. У техніці: такий, що має діагональне розташування елементів (наприклад, протектора шини) або діагональну конструкцію (наприклад, діагональна клепання).
1. Який стосується фірми, торгової марки чи продукції під назвою “Діагональ”, пов’язаний з нею.
2. Який виготовлений, виконаний або призначений для друку, відтворення тощо на діагональному папері (папері з помітними кольоровими смужками, що перетинаються під кутом).
1. Піддаватися діагностуванню, тобто обстеженню з метою встановлення діагнозу, визначення характеру та причин захворювання або технічної несправності.
2. (у переносному значенні) Піддаватися всебічному аналізу, детальному вивченню з метою виявлення сутності, стану або причин явища, проблеми, ситуації.
Встановлювати діагноз, визначати характер та особливості захворювання на основі обстеження пацієнта, аналізу симптомів та даних досліджень.
Виявляти, розпізнавати сутність, стан, причини явища, проблеми чи ситуації шляхом аналізу їх ознак, характеристик та проявів (переносне значення).
1. Призначений для діагностики, пов’язаний з нею; такий, що служить для встановлення діагнозу (у медицині, техніці тощо).
2. Характерний для певного захворювання, стану чи несправності; такий, що дозволяє розпізнати, ідентифікувати щось.
1. (геол.) Пов’язаний з діагенезом — процесом перетворення пухких осадових порід у скельні під впливом фізико-хімічних факторів; властивий цьому процесу.
2. (геол.) Утворений внаслідок діагенезу; діагенетичний.
1. (мед.) Такий, що спричинює діабет або сприяє його виникненню; діабетогенний фактор.
2. (біол., мед.) Пов’язаний з розвитком діабету; властивий діабету як захворюванню.
1. Стосуючийся до діабету, властивий діабету; призначений для хворих на діабет.
2. Який страждає на діабет; діабетик (про людину).