Категорія: Д

1. (у фізиці) Пов’язаний з діадою — системою двох тісно пов’язаних квантових станів атома, молекули або іншої мікроскопічної системи.

2. (у техніці) Стосований до діади — групи з двох елементів, біта, або пари значень у цифрових системах.

1. (у логіці та математиці) такий, що стосується відношення між двома об’єктами, елементами або змінними; двоїстий, бінарний.

2. (у психології, соціології) такий, що стосується взаємодії, зв’язку або відносин між двома особами (наприклад, у парі, діаді).

Який стосується створення діаграм або призначений для їх утворення.

Який стосується утворення діаграм або призначений для їх створення.

1. Стосовний до діаграми, властивий їй; призначений для створення або відображення діаграм.

2. Який має вигляд діаграми, зображений у формі діаграми.

1. (Математика, лінійна алгебра) Про матрицю або лінійний оператор: такий, що може бути приведений до діагонального вигляду; який має базис з власних векторів.

2. (Математика, теорія груп) Про матричну групу: така, що є спряженою до підгрупи діагональних матриць.

1. Про матрицю або лінійний оператор: такий, що може бути приведений до діагонального вигляду, тобто до форми, де всі ненульові елементи розташовані на головній діагоналі.

2. У ширшому сенсі: такий, що має структуру або властивості, які можна описати або представити за допомогою діагональної матриці.

1. (мат.) Про матрицю або лінійний оператор: такий, що може бути приведений до діагонального вигляду; що має повний набір лінійно незалежних власних векторів.

2. (мат., розш.) Про множину, систему об’єктів: таку, що може бути представлена або описана за допомогою діагональної матриці.

1. (геометрія) Такий, що стосується діагоналі або має властивість діагоналі; діагональний.

2. (матем., лінійна алгебра) Такий, що може бути приведений до діагонального вигляду (про матрицю); діагоналізований.