1. (у тваринництві) Корова, що дає молоко; така, що вже отелилася і перебуває в періоді лактації.
2. (переносно, розмовне) Про жінку або дівчину, яка має молоко для годування дитини; така, що годує грудьми.
Словник Української
1. (у тваринництві) Корова, що дає молоко; така, що вже отелилася і перебуває в періоді лактації.
2. (переносно, розмовне) Про жінку або дівчину, яка має молоко для годування дитини; така, що годує грудьми.
1. (розм.) Починати робити щось, братися за щось, приступати до чогось.
2. (діал.) Доторкатися до чогось, чіплятися за щось.
3. (діал.) Отримувати, добувати щось, набувати чогось.
1. (діал., рідк.) Тримати, утримувати щось руками або за допомогою знаряддя, пристосування.
2. (діал., рідк.) Мати щось у своєму розпорядженні, володіти чимось.
3. (діал., рідк.) Утримувати когось, забезпечуючи проживання та харчування; годувати, вигодовувати.
1. Отримати відомості про щось, стати обізнаним, довідатися.
2. Встановити щось шляхом спостереження, дослідження або розпитування; виявити, розкрити.
3. (розм.) Познайомитися з кимось, дістати відомості про особу.
1. Отримати відомості про щось, стати обізнаним, довідатися.
2. (у пасивному стані) Стати відомим, розкритися, виявитися.
1. Отримувати відомості, ставати обізнаним про щось, довідуватися.
2. Розпитуючи, спостерігаючи тощо, з’ясовувати, вивідувати щось.
3. (у безособовому вживанні) Ставати відомим, розкриватися (про факти, події).
1. Отримувати відомості, ставати обізнаним про щось; довідуватися.
2. (у пасивному стані, дізнаватися) Ставати відомим, розкриватися, виявлятися.
Який має форму діжки; опуклий, округлий, бочкоподібний.
1. Який стосується діжки (невеликої діжки), призначений для неї або має її форму.
2. Уживається у складі власних назв, зокрема прізвищ, наприклад: Діжковий (від «діжка»).
Власна назва, що походить від прізвища Діжур (Діжурний) та вживається для позначення фізичних характеристик, типових для носія цього прізвища, зокрема щодо статури: кремезний, міцної тілобудови, часто з натяком на приземленість або простоту.