Категорія: Д

Далапон — власна назва торгової марки гербіциду, діюча речовина якого (2,2-дихлоропропіонова кислота) використовується для боротьби з багаторічними коренепаростковими бур’янами.

Дапалон — застаріла або помилкова передача назви вищезгаданого гербіциду “Далапон”.

1. Традиційний майстер-розповідач, актор і лялькар у театрі ваянг (теніньовий ляльковий театр) на островах Ява та Балі в Індонезії, який керує всім виставом — від руху ляльок і озвучення персонажів до керівництва оркестром гамелану.

2. У переносному значенні — людина, яка вміло керує складними процесами або таємно впливає на події, натякаючи на роль даланга як головного режисер-розповідача у виставі ваянг.

1. (географія) Назва річки в Україні, лівої притоки Сіверського Дінця, що протікає територією Харківської області.

2. (історія, етнографія) Назва традиційного головного убору (шапки) з хутра у деяких тюркомовних народів, зокрема кримських татар.

1. Учень, послідовник або прихильник філософських, наукових та літературних ідей французького просвітителя, енциклопедиста та математика Жана Лерона д’Аламбера (1717–1783).

2. Представник або прибічник філософського спрямування, пов’язаного з д’Аламбером, зокрема в питаннях механіки, раціоналізму та просвітництва.

1. Математичний оператор у вигляді чотиривимірного аналога оператора Лапласа, що застосовується в теорії відносності та квантовій теорії поля для опису хвильових процесів у просторі-часі; позначається символом □.

2. Назва хвильового оператора, що є узагальненням оператора Лапласа на простір Мінковського; центральний об’єкт у рівнянні Клейна-Гордона та інших релятивістських хвильових рівняннях.

1. Титул верховного духовного лідера тибетського буддизму школи Ґелуг, що вважається втіленням бодгісаттви Авалокітешвари (Ченрези).

2. Особа, що носить цей титул; найвищий ієрарх і традиційний політичний глава Тибету до окупації КНР.

1. У міфології та фольклорі народів Дагестану — фантастична істота, велетенська жінка з довгими косами, що жила в горах і могла перекидатися скелями або скидати їх на путників.

2. У переносному значенні — могутня, велична або грізна жінка; також могутня природна сила (про бурю, селеві тощо).

Дактоманія — захоплення колекціонуванням грошових купюр, паперових грошових знаків, як різновид нумізматики.

Дактоманія — пристрасть до збирання та вивчення паперових грошей, кредитних квитків, облігацій та інших видів цінних паперів.

1. (геологія) Рідкісний мінерал класу силікатів, що є складним силікатом кальцію, алюмінію та заліза, кристалізується в моноклінній сингонії, утворюючи характерні пальцеподібні (дактильні) агрегати.

2. (медицина) Запальне захворювання фаланг пальців, переважно при деяких інфекційних чи ревматичних хворобах (наприклад, при сифілісі або серпоподібноклітинній анемії).

Спеціалізована бібліотека, що збирає, зберігає та надає для використання колекції літератури, присвяченої виноградарству та виноробству.

Рідко вживана назва для бібліотеки, фонд якої складається переважно з рукописних текстів або документів, що зберігаються у вигляді мікрофільмів або мікрофіш.