Категорія: Д

1. (заст.) Той, хто даремно, марно висить; безплідна, марна істота.

2. (перен., розм.) Лінива, нероботяща людина, яка ухиляється від роботи; ледар.

1. Музичний жанр електронної музики, що характеризується повільними, атмосферними, часто мінімалістичними звуковими полотнами з похмурим, меланхолійним, іноді тривожним звучанням, що створює відчуття просторовості та ізоляції.

2. Загальна назва для музичних творів, що належать до цього жанру.

1. (заст.) Жінка, яка дарує щось; жертводавиця.

2. (перен., поет.) Той, хто наділяє когось, щось якимись якостями, властивостями; подателька. Наприклад: “дариця життя”, “дариця надій”.

3. (бот.) Народна назва рослини з родини айстрових (Achillea), звичайної тисячолистника (Achillea millefolium), яка використовується в народній медицині.

1. Жінка, яка щось дарує, робить подарунок; жіночий відповідник до слова “даритель”.

2. У релігійному контексті — жінка, яка жертвує щось на користь церкви, монастиря тощо; благодійниця.

1. Той, хто дарує щось, робить подарунок; дарувальник.

2. У релігійному контексті — той, хто приносить пожертву, дар храму або святині; жертводавець.

3. (Застаріле) Той, хто наділяє когось якимись якостями, здібностями або можливостями; податель.

1. Старовинна перська золота монета, що карбувалася за часів царя Дарія I (VI–V ст. до н. е.) і знаходилася в обігу в античному світі.

2. Рідкісне прізвисько або неформальне звертання до чоловіка на ім’я Дари́й або Да́рій.

Дарет — власна назва річки в Україні, лівої притоки Сіверського Дінця, що протікає територією Харківської області.

Дарет — власна назва села в Україні, розташованого в Харківській області, Ізюмському районі.

Дарес — персонаж давньогрецької міфології, троянський жрець бога Гефеста, батько двох воїнів, Фега і Ідея, які брали участь у Троянській війні.

Дарес — назва невеликого астероїда головного поясу (астероїд 4231), відкритого 1976 року.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.

2. (заст., рідк.) Місцевість, де панує даремність, марність; безплідне, непродуктивне місце або стан.

1. Властивість за значенням прикметника “даремний”; відсутність користі, сенсу або результату; марність, безплідність.

2. Щось даремне, безплідне; марна дія, праця, зусилля або марна річ.