Категорія: Д

  • дародавиця

    Дародавиця — власна назва річки в Україні, лівої притоки Дніпра, що протікає територією Черкаської області.

  • дародавець

    1. Той, хто дарує щось, наділяє когось дарами; жертводавець, дарувальник.

    2. У релігійному контексті — один з епітетів Бога, який наділяє людей духовними та матеріальними благами.

    3. Переносно — той, хто наділений талантом, творчою обдарованістю і щедро ділиться своїми здібностями з іншими (заст., поет.).

  • даровище

    1. (заст.) Те саме, що скарб, скарбниця — великі багатства, дорогоцінності, накопичені гроші або предмети.

    2. (перен., заст.) Про щось надзвичайно цінне, важливе або про людину з винятковими якостями, талантами.

    3. (ірон.) Про щось непотрібне, безцінне або про людину, яка не має позитивних якостей.

  • даровиця

    1. (діал.) Те саме, що даровита жінка — жінка, наділена талантом, обдарована особистість.

    2. (заст.) Те саме, що дарувальниця — жінка, яка щось дарує, приносить у дар.

    3. (заст., рел.) Назва одного з акафістів на честь Богородиці, в якому вона прославляється як подательниця (дарувальниця) благодаті.

  • даровинник

    Даровинник — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.

  • даровина

    1. (діал.) Те саме, що даровизна — щось отримане безкоштовно, безоплатно, даром; безплатна послуга або робота.

    2. (діал., заст.) Те саме, що даровиння — процес або факт безоплатного надання чогось, дарування.

    3. (у спеціальному вжитку) Природна сировина, матеріал, що використовується для подальшої переробки або виготовлення чогось (наприклад, деревина як будівельна даровина).

  • даровизно

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (Заст., рідк.) Те саме, що даровизна — безоплатне передавання, дарування чогось; дар, подарунок.

  • даровизна

    1. Безоплатне передавання майна або майнових прав від однієї особи до іншої, що оформлюється договором дарування.

    2. Саме майно або право, що передається в такий спосіб; подарунок, дар.

  • дарниця

    1. Назва історичної місцевості у східній частині Києва, розташованої на лівому березі Дніпра, що сьогодні є адміністративним районом міста.

    2. Залізнична станція та вузлова сортувальна станція в однойменному районі Києва, одна з найбільших на залізничній мережі України.

    3. Назва низки підприємств та об’єктів інфраструктури, розташованих у цьому районі (наприклад, Дарницький вагоноремонтний завод, Дарницький міст).

  • дарник

    1. Той, хто дарує щось, даритель; жертводавець.

    2. (у народному побуті) Особа, яка приносить подарунок, зокрема на весілля, хрестини тощо.

    3. (заст.) Той, хто пише дарчі записи, дарувальник.