Категорія: Д

  • дата-вексель

    Дата-вексель — це фінансовий документ (вексель), у якому дата платежу встановлюється не на конкретний календарний день, а прив’язується до настання певної, заздалегідь визначеної події або дати (наприклад, “через 30 днів після пред’явлення”, “у день отримання вантажу”).

  • дата

    1. Конкретний день місяця та року, а також позначення такого дня цифрами або словами.

    2. Позначка, що вказує час створення, надсилання або публікації документа, рукопису, листа тощо.

    3. У розмовній мові — домовлена зустріч двох людей, зазвичай романтичного характеру; також людина, з якою така зустріч відбувається.

  • дат

    1. Скорочене позначення датування (зазначення дати) у документах, записах або листуванні.

    2. Розмовне скорочення від слова “дата”, що вживається для позначення конкретного дня, місяця та року.

  • дасья

    Дасья — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.

    Дасья — власна назва річки в Україні, правої притоки Норині, що протікає у Рівненській області.

  • дастьбі

    Дастьбі — застаріла назва для позначення божества, язичницького бога, що вживалася в українській мові переважно в писемних пам’ятках та фольклорі.

    Дастьбі — власна назва одного з божеств давньослов’янського (українського) язичницького пантеону, що асоціювалося з благополуччям, достатком і даруванням благ.

  • дастархан

    1. У народів Середньої Азії та Кавказу: скатертина, яку розстилають на землі або низькому столі під час трапези; сама трапеза, приймання їжі за таким столом.

    2. Рідко. Бенкет, пишна трапеза з багатьма стравами.

  • дастан

    1. Епічний твір у фольклорі та класичній літературі народів Середньої та Передньої Азії (турків, узбеків, таджиків, азербайджанців тощо), що поєднує прозову та віршовану форми, героїчний, романтичний або філософсько-дидактичний зміст.

    2. Жанр музично-поетичної творчості в Середній Азії, що виконується народними співцями-оповідачами (бахши, ашуги) під акомпанемент музичного інструмента.

  • даріоль

    1. (кулінарія) невеликий пиріг або тістечко з запеченою начинкою, традиційно з листкового тіста та кремом (зазвичай заварним), часто подається у формі циліндра або прямокутника.

    2. (історизм, архітектура) у середньовічній фортифікації — невелика дерев’яна або кам’яна вежа, розташована перед головною стіною замку або укріплення, що виконувала роль передового спостережного та оборонного пункту.

  • даріння

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (рідко, заст.) Дія за значенням дієслова «дарувати»; передача чогось у власність, у подарунок, обдаровування.

  • дарівщина

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

    2. (перен., розм.) Характерна риса, явище або ситуація, пов’язані з практикою безкоштовної передачі чогось (наприклад, майна, землі), часто з негативним відтінком, що вказує на безгосподарність, марнотратство або несправедливість такого акту.