Словник Української
Прикметник, що утворений від іменника «архангел» і виражає належність чи зв’язок із цим поняттям.
Це слово фігурує в художньому уривку, де персонаж Василь, похилившись над книгою, переглядає різні рядки. У його думках спливають слова: «Бог… божеський… архангел, архангельський…», що створюють похмурий, гулкий відбиток у голові, наче у закритому просторі (цитата з твору Панаса Мирного, том IV, 1955 р., сторінка 80).
Представник найдавнішої групи викопних людей, що існували в ранньому палеоліті.
Архантропи — це найдавніші викопні люди, такі як пітекантроп, синантроп, атлантроп та інші, які мали схожий ступінь еволюційного розвитку та тип культури. Їхні кісткові рештки були виявлені на територіях Азії, Африки та Європи.
Слово “архантроп” також використовується як загальна назва для найдавнішої викопної людини.
Архар — це дикий баран, що мешкає в гірській місцевості Центральної Азії.
Дивись статтю «архарівці».
Це слово спочатку використовувалося як прізвисько для російських поліцейських, утворене від прізвища московського обер-поліцмейстера початку XVIII століття Миколи Архарова.
У подальшому воно стало загальним позначенням типу людей, для яких характерні надзвичайна бездуховність і безглузда жорстокість. Так називають також відчайдушних і спритних злочинців, бешкетників, безпутних осіб і волоцюг.
Слово «архаровець» (рід. відм. архарівця) належить до чоловічого роду та вживається як лайливе позначення. Воно описує людину, схильну до бешкету, безпутного способу життя, або ж босяка й волоцюгу.
Ілюстрацією вживання може слугувати діалог, де один персонаж [Катя], почувши, що інший [Михайло] хоче одружитися з дівчиною через її спортивні перспективи, з несхваленням вигукує: «От архаровець!» (В. Собко, зб. «П’єси», 1957).
Інший приклад демонструє, як слово характеризує групу осіб, що жорстоко й варварськи поводяться з технікою: «…коли ті архарівці так жорстоко й по-дикунському знущалися з машини» (А. Кучер, «Прощай…», 1957).
У традиції буддизму хінаяни архатом називають особу, яка досягла найвищого ступеня духовної досконалості. Цей статус прирівнюється до праведника або святого. Зазвичай до цієї категорії зараховують найближчих учнів та послідовників Будди.
У давньогрецькій філософії це поняття позначає першопричину, основоположний початок або фундаментальний принцип.
Архебактерії — це велика група мікроорганізмів, які вважаються найдавнішою еволюційною лінією серед усіх живих істот на Землі та можуть бути пращуром усього живого, оскільки зберігають фундаментальну ДНК-інформацію.
Ці бактерії мають як спільні риси з прокаріотами та еукаріотами, так і унікальні біохімічні властивості. До особливостей їхньої будови належать специфічна структура ліпідів і полісахаридів у клітинній стінці, особливі рибосомальні білки, а також своєрідний тип фотосинтезу. Вони відрізняються відсутністю нуклеотиду тиміну в загальному ланцюгу транспортної РНК (тРНК), а окремі види здатні розмножуватися за температури 100°C і навіть вище.