Категорія: А

  • архієрей

    Архієрей (розмовний варіант — архірей) — іменник чоловічого роду. Це узагальнена назва для найвищих ієрархів у православній церкві, таких як єпископ, архієпископ тощо.

    Також це слово позначає конкретну особу, яка носить це високе духовне звання.

  • архієрейський

    Це прикметник, що походить від іменника «архієрей» та виражає до нього віднесеність.

    Як приклад вживання наводиться цитата з твору: за переказами, він колись був співаком у хорі при архієреї, але втратив голос через зловживання горілкою (Шиян, «Баланда», 1957, стор. 85).

  • архікарі

    Архікарі — це термін, яким позначають керівника театральної трупи та режисер-постановника у традиційних бенгальських народних виставах. Під час дійства він може зупиняти сюжетну лінію, щоб прокоментувати або роз’яснити глядачам події, що розгортаються на сцені.

  • архімагір

    Архімагіром називали головного кухаря в Стародавній Греції та Римі. Цей термін використовувався для позначення шеф-кухаря майже по всій Європі аж до XIII століття, найчастіше в східних країнах.

  • архімандрит

    Архімандрит — це чоловіче ім’я, яким називають найвищий духовний сан у чернецтві. Цей же термін використовується як титул для настоятеля (ігумена) монастиря.

    Також архімандритом називають особу, яка носить це звання або титул.

  • архітрав

    Архітрав — це термін архітектурної термінології, який позначає головну балку. Цей конструктивний елемент розташовується горизонтально та перекриває простір (проліт) між колонами або стовпами. В класичній архітектурі архітрав є нижньою, несучою частиною антаблемента.

  • архітриклін

    У Стародавньому Римі це слово спочатку означало приміщення, призначене для трапез.

    Згодом воно почало позначати особу, яка керувала роботою бенкетної зали або їдальні.

    В епоху античної Греції, а згодом і у Візантійській імперії, архітрикліном називали розпорядника бенкету, якого обирали серед учасників пиру; його обов’язками було керувати бесідою, дбати про етикет за столом та визначати черговість виголошення тостів.

    Ця традиція, запозичена через зв’язки з Візантією, існувала також у Грузії та Вірменії, де посада архітрикліна з часом еволюціонувала в сучасну роль тамади.

  • архіфонема

    Архіфонема — це фонологічна одиниця, що поєднує в собі варіанти однієї фонеми, які розрізняються за тривалістю (довгі та короткі) або за наявністю палаталізації (пом’якшені та тверді).

  • архічембало

    Див. тлумачення слова «аркічембало».

  • архія

    Форма суспільного устрою, що має політичну організацію влади (як-от монархія, олігархія чи поліархія), на противагу безвластю — анархії.