Категорія: А

  • астрономічний

    Прикметник, що описує щось пов’язане з астрономією. Наприклад, планетарій сприяє школярам у вивченні астрономічних та географічних понять (Наука, №12, 1956, с. 29); астрономічна обсерваторія.

    У переносному значенні (про числа або цифри) — означає надзвичайно великі кількісні показники.

  • астрономія

    Астрономія — це галузь знань, що досліджує закономірності руху, внутрішню організацію та еволюцію космічних об’єктів і їхніх масштабних об’єднань.

  • астропункт

    Термін «астропункт» має те саме значення, що й «астропункти».

  • астроскоп

    Астроскоп — це прилад, який застосовують в астрономії для визначення місцезнаходження зір та сузір’їв на небосхилі.

  • астроспектроскопія

    Астроспектроскопія — це розділ астрофізики, що досліджує випромінювання космічних об’єктів шляхом аналізу їх спектрів для вивчення фізичних властивостей Сонця, зірок, планет, туманностей, міжзоряного середовища та інших тіл, а також їх просторового руху.

  • астхік

    Астхік — жіноче божество в міфології вірмен, пов’язане з чуттєвим коханням, що опікується дівчатами та жінками в період вагітності.

  • асулехос

    Цим терміном в іспанській мові позначають плитку для облицювання (детальніше див. статтю «азулежу»).

  • асур

    Дивіться статтю «асур».

  • асури

    В індуїстській міфології асури — це могутні істоти, що протистоять богам, але належать до нижчого пантеону. Колись вони мешкали на небі й мали рівний з богами статус, проте через нескінченні протистояння були вигнані з небес і деградували до демонічної сутності.

    Приводом для однієї з таких суперечок стало чарівне дерево: його коріння проростало в царстві асурів, тоді як гілки з соковитими плодами знаходилися у володіннях богів.

    Крім того, світ асурів — це один із шести світів (разом із світами богів, людей, тварин, голодних духів-претів та пекла), куди за законами карми можуть потрапити живі істоти після переродження. Саме так він представлений на релігійному зображенні, відомому як “колесо життя”.

  • асфальт

    1. Асфальт — це в’язка чорна речовина, яка може бути природною або штучною; останню виробляють із бітумів та дрібномеленої мінеральної сировини. У художній літературі зустрічаються згадки про покриті асфальтом площі, освітлені бурштиновим сяйвом ліхтарів. Також історично зафіксовано, що вперше в СРСР кольорове асфальтне покриття використали на трасі між Києвом та Харковом.

    2. Цим же терміном називають дорожнє полотно чи пішохідну доріжку, вкриті подібною сумішшю. У літературних творах описуються, наприклад, швидкісна їзда автомобіля по гладкому асфальтовому шляху або цокіт кінських підків по міських асфальтованих вулицях.