Категорія: А

  • аталики

    Аталик — це князь, найчастіше родич хана, якому доручали виховання дітей з правлячої родини. У його домі ханські діти отримували відмінну фізичну та військову підготовку. Відносини між аталиком і вихованцем зберігалися протягом усього життя і відрізнялися надзвичайною міцністю.

  • аталицтво

    Аталицтво — це традиційна система обов’язкового виховання дітей поза межами їхньої власної сім’ї. Такий звичай, згідно з яким дітей аристократів віддавали на підготовку васалам до настання повноліття, існував серед кавказьких народів, арабів, кельтів та інших.

    Зокрема, юнака з ханської династії з ранніх років відправляли до Черкесії. Там під опікою аталиків — місцевих князів, що часто були родичами хана, — він отримував відмінну фізичну та військову освіту.

    Відносини між вихованцем та його аталиком зберігалися протягом усього життя і відрізнялися надзвичайною міцністю. Подібні тісні зв’язки виникали й між кримськими ханами та їхніми емельдешами, тобто «молочними братами» — синами аталиків.

  • атанасизм

    Це переконання у вічному житті, характерне для низки релігійних вчень, зокрема для низки східних.

  • атапаск

    Дивіться статтю «атапаски».

  • атапаска

    Для тлумачення слова “атапаск” дивись статтю “атапаски”.

  • атапаски

    Атапаски — це група індіанських племен, корінних народів Північної Америки, об’єднаних спорідненістю мов; їхні традиційні території розташовані в західних регіонах США та Канади.

    Слово «атапаск» (чоловічий рід) є формою однини від «атапаски».

    Слово «атапаска» (жіночий рід) є формою однини від «атапаски».

  • атараксія

    1. Це поняття означає душевний спокій і незворушність, що, згідно з поглядами окремих античних мислителів, є ідеалом для мудреця. Його досягають, припиняючи міркування над метафізичними темами (такими як Бог, смерть чи суспільство) та утримуючись від якихось категоричних висновків щодо них. За такої внутрішньої позиції людина ніби переорієнтовується на повне переживання кожного моменту буття і знаходить у ньому справжню радість. Філософи, такі як Демокрит, Епікур та Лукрецій, бачили шлях до цього стану в пізнанні природи речей і звільненні від страхів. Представники скептицизму вважали, що атараксія досягається через відмову від подвійних оцінок (типу «добре – зло», «гарне – потворне») і через неприйняття абсолютної та універсальної істинності будь-чого (істина завжди відносна, залежить від суб’єкта та часу, а судження не може бути вірним у всіх випадках). Стоїки ж трактували цей стан як апатію – байдужість до подій зовнішнього світу, до радощів і страждань.

    2. У психології термін позначає стан абсолютної відсутності страху, який зазвичай виникає в людини після сильного емоційного стресу.

  • атачмен

    Додатковий елемент, пристрій для приєднання або насадка, що використовується, наприклад, для кріплення чи з’єднання певних предметів.

    У стоматології — механічна конструкція, призначена для надійного з’єднання складових частин зубного протеза.

  • аташат

    Аташат — це спеціалізований відділ або окремий представник у складі дипломатичної місії за кордоном, уповноважений висловлювати та відстоювати інтереси своєї держави в певній сфері (культурній, військовій, інформаційній чи іншій), узгодженій між країною перебування та державою, яка акредитувала дипломата.

    Також це структурна одиниця посольства, що об’єднує аташе різних профілів: військового, військово-морського та військово-повітряного.

  • атеней

    Цей термін історично використовувався для позначення різноманітних середніх та вищих шкіл, як у стародавні часи, так і в більш пізні періоди.