Якість, що випливає зі значення прикметника «атрактивний»; здатність привертати увагу та викликати інтерес.
Категорія: А
-
атабак
Дивись статтю «атабак».
-
атабаке
Атабаке — це старовинний ударний інструмент східного походження, що має вигляд великого дерев’яного барабана, на який натягнута мембрана зі шкіри тварини. Він набув особливого поширення в музичних культурах персів, арабів та євреїв.
-
атавізм
Атавізм — це прояв у нащадків (людей, тварин або рослин) ознак, які були характерні для їхніх віддалених пращурів.
Такі реверсивні ознаки, зокрема, свідчать, що предки людини в тваринному світі мали як волосяний покрив, так і хвіст.
-
атавістичний
Прикметник, що описує явище атавізму або має до нього безпосереднє відношення.
Наприклад, страх можна характеризувати як первісну, тваринну й атавістичну силу, котра не підкоряється ні розумовим міркуванням, ні вольовим зусиллям, ні логіці (за Коцюбинським).
-
атадура
У архітектурі стародавніх майя, що мешкали в Центральній Америці, атадурою називають багатоярусний карниз, який займає місце архітрава в антаблементі будівлі.
-
атазагорафобія
Атазагорафобія — це психічний розлад, що проявляється у нав’язливому, ірраціональному страху перед можливістю щось забути або опинитися в забутті.
-
атака
1. У військовій справі — рішучий, навальний напад на противника, який часто є кульмінаційним моментом наступальних дій. Як приклад: наступного дня зранку розпочалася атака (Донч., III, 1956, 118); Командирам доводилося докладати зусиль, щоб утримати бійців від поспішного виступу та негайного штурму Перекопу (Гончар, Таврія.., 1957, 689). Фразеологізм «в атаку йти (кидатися)» означає рішуче та стрімко атакувати ворога. У творі зазначено: Два чорноморці в бліндажі залишилися живі… Вже не перший раз ворожий полк йде на них в атаку (Нагн., Пісня.., 1949, 45). Поняття «психічна атака» див. за словом «психічний».
2. У переносному значенні — енергійна, цілеспрямована дія, спрямована проти когось або на досягнення певної цілі. Наприклад: планомірний наступ радянських фізиків на атомне ядро, їхнє проникнення в найглибші таємниці ядерних сил, відбувається все інтенсивніше (Наука.., 4, 1957, 3); Він [чоловік] був щасливий, що так вдало відбив натиск з боку дружини (Чаб., Балкан, весна, 1960, 414).
-
атакований
Атакований, -а, -е. Пасивний дієприкметник минулого часу від дієслова «атакувати». Уживається для позначення об’єкта, на який спрямовано напад, наприклад: піхота, яку атакували бронетранспортери, потрапила у важке положення (Гончар, III, 1959, 139).
Атаковано. Безособове присудкове слово, що вказує на факт нападу без визначення виконавця дії. Приклад: Йону атакували з усіх боків, тому він змушений погодитися на огляд своєї доньки (Коцюбинський, І, 1955, 280).
-
атаксіофобія
У медицині: нав’язлива боязнь втратити здатність координувати рухи.