Категорія: А

Атлас — це систематизований збірник карт (географічних, історичних тощо), опублікований як альбом чи книга. Наприклад, матеріали для Діалектологічного атласу української мови збирали одночасно по всій Україні (“Нариси з діалектології…”, 1955, 212).

Також атласом називають сукупність таблиць, ілюстрацій, креслень і подібних матеріалів.

Інше значення — шовкова чи напівшовкова тканина з гладенькою та блискучою лицьовою стороною. У художніх творах описують, як “блискучий атлас переливався делікатними сутінками” (Н.-Лев., III, 1956, 244), на такій тканині вишивали (“гаптувала на білому атласі”, Кобр., 1954), а одяг із неї (“червоного атласу, аж горить”, Чорн., 1956) виглядав яскраво. У порівняннях ця тканина може асоціюватися з ніжністю відчуттів (“повітря атласом лоскотало щоки”, Коцюб., II, 1955).

Крім того, слово “атлас” може означати одяг, пошитий з цієї блискучої матерії, як у описі: “пухла така… у перснях, у атласах” (Вовчок, І, 1955).

Атол — це кільцеподібний острів, створений коралами. Такі острови виникають не біля самої суші, а на певній відстані від неї, або навіть у відкритому океані.

Атол, -а, чоловічий рід. Кораловий острів, що має форму кільця. Такі острови виникають на певній відстані від материка або навіть у відкритому океані (Курс заг. геол., 1947, 171).

Найменша структурна одиниця хімічного елемента, яка має у своєму складі ядро та електрони. Усі матеріальні речовини утворені з атомів. Їхня будова передбачає наявність позитивно зарядженого ядра та електронів, що обертаються навколо нього (Курс фізики, III, 1956, 14).

У переносному значенні — крихітна, неподільна частка чогось. Лише окремі атоми переживань та відчуттів… вирували в його душі (Фр., X, 1954, 197); Кожну частку, атом серця Я перетворю на слово, на звук… (Олесь, Вибр., 1958, 165); У русі залізної маси, У кожній частці крові Відбився наказ класу І горда відповідь; готовий! (Рильський, І, 1956, 28).

Вигук, що вживається для вираження досади чи роздратування. — Ну, розкажи ж! — Ат, відчепись! (Сл. Гр.); Все життя бути обережним і так потрапити в халепу? А т! (Коцюб., І, 1955, 168); — Грицю, а справді, чому ви увесь вечір такий сумний? — Ат! Не будемо про це, — сердито відповів Грицько (Головко, II, 1957, 562).

Це пристрій, призначений для перетворення речовини на дрібні частки (атомізації).

Його основна функція — розпилювання рідини на дрібний аерозоль; використовується для знезараження, а також для нанесення фарбових та лакових покриттів на різні поверхні.

Процес поділу речовини на окремі атоми.

Соціальна атомізація — це явище, при якому посилюється відчуження та зростає ізоляція між людьми.

Атомізм — це поняття, тотожне таким термінам, як атом і стика.

У добу Середньовіччя атомістичне вчення не мало послідовників, проте починаючи з епохи Відродження науковці поновили цей принцип (Логіка, 1953, 131).

Атомістика — це матеріалістична теорія природи, що розглядає матерію як утворену з атомів.

М. В. Ломоносов зробив видатний внесок у світову науку, історично обґрунтувавши та розвинувши атомістику як фундаментальний принцип наукового пізнання природних явищ (Наука.., 11, 1961, 27).