У психології — людина, якай основним каналом для отримання інформації з довкілля обирає слух.
Категорія: А
-
аудієнція
Аудієнція — це офіційна зустріч, яку проводить голова держави або інша високопосадова особа.
Також це слово може означати приватну бесіду або особистий прийом.
-
аудіо
Це початковий компонент складених слів, який вказує на їхній зв’язок із записом або відтворенням звуку.
-
аудіовідеосистема
Спеціальний комплекс, призначений для опрацювання текстових, графічних, аудіо- та відеоматеріалів.
-
аудіовізуальний
Пов’язаний із синхронним відтворенням візуального ряду та звуку, що ґрунтується на їх одночасному сприйнятті органами зору та слуху.
Призначений для такого комбінованого сприйняття або спеціально до нього пристосований.
-
аудіографічний
Аудіографічний, -а, -е: стосується аудіографічної конференції — різновиду телеконференції, під час якої здійснюється трансляція звукових даних, мовлення та статичних візуальних матеріалів.
-
аудіометр
Аудіометр — це електроакустичний пристрій, призначений для оцінки гостроти слуху. В залежності від типу сигналу, що застосовується для дослідження, розрізняють тональні та мовні аудіометри. Часто обидва види діагностики інтегровано в один апарат.
Також аудіометром називають електронний пристрій, який фіксує тривалість роботи телевізора, щоб обчислити рейтинг програм. Його встановлюють лише за згоди власника телеприймача.
-
аудіометрія
Галузь знань, що вивчає методику оцінювання сприйнятливості слухового аналізатора до тонів, які відрізняються за частотою.
Процедура дослідження слухової чутливості, заснована на встановленні мінімальної інтенсивності звукового сигналу, яку здатне розпізнати вухо людини; синонімічно до терміна «акуметрія».
-
аудіон
Аудіон — це радіоприймач, що мав лише одну електронну лампу, яка виконувала роль детектора.
Цей термін також позначає надзвичайно чутливу катодну лампу з трьома електродами.
-
атестувати
АТЕСТУВАТИ, -ую, -уєш, дієслово (перехідне, доконаного та недоконаного виду). 1. Присвоювати особі певне звання, посаду або статус.
АТЕСТУВАТИ, -ую, -уєш, дієслово (перехідне, доконаного та недоконаного виду). 2. Складати про когось або щось оцінку, надавати характеристику (атестацію).